loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Menu Close

Калита Антон Федорович

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Калита Антон Федорович

Відомі земляки

Антон Федорович Калита народився 16 січня 1874 року в Борисполі у заможній селянській родині. Вразливий, з ніжної поетичною душею, відмінними здібностями і пам’яттю “хлопчик Антон” завжди прагнув знань, світла. А. Калита мав чудовий голос, був надзвичайно музично обдарованою людиною, знав чимало пісень, сам зафіксовував тексти пісень. Він став активним помічником Миколи Лисенка, на нього звернули увагу проф. Антонович, актори Карпенко-Карий, М. Кропивницький. 1888 року він стає членом української трупи Карпенка-Карого, але через рік повертається до Борисполя. 1899 року А. Калита створює народний хор. Тоді ж місцевий земський лікар С.А. Бахницький започатковує народні читання, на яких співає хор Калити. Незабаром Бахницького висилають з міста, а Калита потрапляє на шість місяців до в’язниці.

Син композитора Остап Лисенко згадував: “З багатим пісенним “уловом” завжди приходив до нас А. Калита з Боришполя. Був він селянином, з наймитів, дивував своїм книголюбством і вражав якоюсь, я б сказав, підкресленою інтелігентністю і натхненним виразом обличчя. Микола Віталійович, пригадую, називав його “апостолом правди і науки”. З позначенням “з міста Борисполя У Полтавщині, від Калити” надруковані в Лисенкових хорових “десятках” пісні: “Ой у полі три криниченьки”, “Пливе човен води повен”, “Гей з-за гори, ой з-за крутої”, “Ой горе-горе це солдацькеє життя”, “Туман, туман, туманами”, “Гей, ой чиї ж то сірі воли” та ін.

Хор Калити був відомий і киянам. Зі спогадів Олени Пчілки, української письменниці: “В Борисполі утворився “вивчений хор” із хлопців і дівчат. Керівником його був одного часу Калита. Пізніше той хор приїздив до Києва й давав концерти з своїх боришпільських пісень перед київським громадянством”. Помер А.Ф. Калита 2 березня 1912 року від туберкульозу легенів. Київський журнал “Огни” вмістив невелику замітку “По тернистой дороге” (Памяти А.Ф. Калиты):” Молодое украинство многим обязано Калите как носителю й популяризатору идей родного края. Родное местечко многим обязано ему как работнику, поднявшему его культуру и самосознание”.

Переглядів:: 4
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Authorisation
*
*
Registration
*
*
*
A password has not been entered
*
Password generation
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x