Він їй щось ніжно шепотів,
Вона ж і слухать не хотіла.
Її душа і грішне тіло
Вже не сприймали його слів.
Вона все думала про те,
Що їхня зустріч ця – остання.
Була любов, але проте
Якась дитяча, дуже рання.
Він був героєм її снів,
Та все перегорнула зрада.
Вона відчула – вже не рада,
Що він пробачити хотів,
Він їй щось ніжно шепотів…
Про Ларису Цілик читайте ТУТ.
Якщо серед наших читачів є творчі люди, які складають або знають вірші, сатири, частівки та інше, про бориспіль чи район, про наших земляків чи ’царьків’ – з радістью опублікуємо на сайті ваші матеріали. Пишіть нам на пошту info@borispol.org.ua.
Переглядів:: 1
Автор публікації
Коментарі: 2Публікації: 7862Реєстрація: 08-03-2022
