Лариса Цілик: Вона нітрохи не стара (вірш)

Вона нітрохи не стара,
Вона прив’яла – від турботи,
Одвічних нервів та роботи,
Коротка ж юності пора.

Та випадкова зустріч ця
Все раптом в ній перемінила.
З’єднались втомлені серця,
Затріпотіли диво – крила.

Коли удвох, рука в руці,
Чудові дні, прекрасні роки!
І часу надто спішні кроки
Уже сприймаються, мов гра –
Вона нітрохи не стара!

Про Ларису Цілик читайте ТУТ.

Якщо серед наших читачів є творчі люди, які складають або знають вірші, сатири, частівки та інше, про бориспіль чи район, про наших земляків чи ’царьків’ – з радістью опублікуємо на сайті ваші матеріали. Пишіть нам на пошту info@borispol.org.ua.

Автор публікації

Офлайн 4 дні

admin

0

Коментарі: 2Публікації: 7863Реєстрація: 08-03-2022

Схожі записи:

Лариса Цілик: А вітер гілочку зламав (вірш) Лариса Цілик: Він їй щось ніжно шепотів (вірш) Лариса Цілик: Він довго цілував її портрет (вірш) Лариса Цілик: Вітерець обвівав (вірш) Лариса Цілик: Гусачок (вірш)