loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Меню Закрити

Ляльки-україночки від Олени Кравчун

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Ляльки-україночки від Олени Кравчун

На перший погляд здається, що лялька — дитяча забавка. Проте чому багато дорослих людей захоплюється виготовленням іграшок? Можливо, вони у дитячому віці не награлися?…

Напередодні свята 8 Березня у Бориспільській райдержадміністрації проходили виставки народних умільців Борисполя. Усі із зацікавленням розглядали дивовижні ляльки у вишиванках, намисті, у заквітчаних хустках і корсетах. Навіть чоловіки не могли спокійно оминути ці прекрасні твори мистецтва, запитували, хто ж їх створив. Автором цих ляльок є Олена Іванівна Кравчун. Так, саме про її чоловіка Сергія Степановича, який дослідив свій родовід до дванадцятого коліна, ми писали нещодавно.

— Олено Іванівно, чому Ви зацікавились саме лялькою?
— Близько трьох років тому я вирішила навчитися вишивати. Хотілося вишити сорочку і рушника. Мене зацікавив український народний костюм. Я зрозуміла, що коли взяти ляльку і одягнути її, то це і вишивка буде, і національний костюм. І все, що мене зацікавило, я зможу зробити на ляльці. Я все життя в’язала, навчила і дочок в’язати. Але постійно хочеться навчатися чомусь новому.

— А чому саме ляльку-мотанку обрали?
— Я відвідую виставки, ярмарки. Тож помітила, що ляльку-мотанку можна самому зробити і її одягнути. Не потрібно брати ляльки в онуків або купувати. Вишивати для ляльки дуже зручно. Я виготовляю авторські ляльки, постійно удосконалюю свої роботи, прагну, щоб вони були схожі на маленьку людину.

— У Вас є онуки. Ви дозволяєте їм гратися виставковими ляльками? Чи вчаться вони вишивати разом з Вами?
— У мене три онучки і один онук. Я, звичайно, даю гратися ляльками своїм онукам. По-перше, вони люблять дивитися на мою роботу, по-друге, кожній я вже подарувала по ляльці. І, незважаючи на те, що вони у мене усі такі гарні, виставкові, я обов’язково кожну нову ляльку даю кожній онучці потримати, нехай вони її трохи розторсають. Я її потім знову причепурю. Можливо, я не знаю усіх тонкощів при виготовленні ляльки, але я знаю, що треба, щоб дитина взяла ляльку до рук: вона ніби часточку самої себе, своєї душі вселяє у неї. Але онуки ще не вишивають, вони дуже маленькі. Вишивають мої дочки.

— Кожна лялька у Вас у різному народному вбранні. Вони уособлюють різні регіони України?
— Спочатку я виготовляла будь-які ляльки. У мене не було ніякої літератури. Тому частина ляльок у мене просто народні. Але останнім часом я знаходжу у книжках опис костюму певного регіону України. Я вивчаю тип вишивки, кольорову гамму, особливості носіння одягу. Це надзвичайно цікаво. Останню ляльку я пошила у весільному вбранні західної подолянки (Тернопільська область). Я виготовила ляльки у костюмах десяти регіонів, а загалом у мене більше 20 виробів. Ось наприклад, у Карпатах шість районів, але кожен має неповторний костюм. Остання лялька має буковинське вбрання. Серед великого різноманіття кожного регіону я відбираю найкращі вишивки, найкращі костюми.

— А чи вишиваєте Ви вишиванки для своєї родини?
— Я вишила дві вишиванки чоловікові, вишила трьом онукам. Залишилося вишити для найменшенької.

— Які маєте ще захоплення?
— Люблю плести, багато читаю. Пробувала малювати, писала вірші. Онукам співаю колискові. Я постійно у пошуку, мені подобається опановувати нові знання. І допоки я не пошию ляльки у національних костюмах усіх регіонів України, я не втрачу до цього інтерес.

Автор: Лариса Мацюк

Переглядів:: 1
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Пароль не введено
*
Генерація паролю
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x