Атаки на фармсклади: чи буде дефіцит ліків і що радять фахівці

Серія російських атак на фармацевтичну логістику почалася ще в серпні — тоді кілька разів влучили в гуманітарний склад ВООЗ у Дніпрі, де тримали медичні матеріали для прифронтових лікарень. У вересні під удари потрапила вже комерційна інфраструктура: 3 вересня на Київщині пошкодило склади «Біокону», Teva та ВООЗ, найбільше постраждав комплекс «Біокон» — два склади площею близько 45 тис. кв. м, де зберігали переважно імпортні препарати. Того ж дня зруйновано склад ліків мережі «Аптека Доброго Дня».

Далі були повторний удар 8 вересня по вже знищеному складу «Оптіма-Фарм» у Києві (приміщення було порожнім, тож нових втрат ліків не зафіксували), пошкодження комплексу Universal Logistic у Бориспільському районі 12–13 вересня та атака 14 вересня на склад фармдистриб'ютора «БаДМ» в Одесі. Точні обсяги втрат під час останніх ударів компанії не оприлюднили.

Попри це, голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда запевняє: загального дефіциту ліків в Україні немає. «Попри те, що ворог систематично атакує фармацевтичні склади і це вже щонайменше четверта атака за місяць, галузь ще у 2022 році навчилася працювати в умовах війни. Можуть бути певні перебої з окремими позиціями через перебудову логістичних маршрутів, але глобального дефіциту ліків в Україні не повинно бути», — пояснив він.

Водночас Аптечна професійна асоціація України вже фіксує наслідки: в окремих регіонах зріс попит на препарати для лікування хронічних хвороб та інші ліки для безперервної терапії. Аптеки повідомляють про тимчасову відсутність деяких позицій у постачальників, зокрема з програми «Доступні ліки», затримки з доставкою та запаси окремих препаратів на два-три тижні. Частина постачальників поки не називає строків повного відновлення поставок. В асоціації застерігають: наслідки руйнування складів можуть проявлятися поступово, у міру вичерпання запасів, і перелік тимчасово відсутніх ліків може розширитися.

Фармацевтка однієї з аптек Львова Анастасія Набі розповіла, що ще 7–13 вересня більшість препаратів була в наявності, а станом на 15 вересня окремі позиції вже складніше замовити. «Минулого тижня я казала, що все є і про який дефіцит може йтися. Зараз, на жаль, уже не можу так сказати. Деякі позиції відсутні, але ситуація не критична. Представники постачальників кажуть, що приблизно за два тижні постачання має відновитися», — каже вона.

Найбільше проблем із наявністю окремих препаратів, за її словами, нині у Києві. Львівська аптека надсилає ліки «Новою поштою» до інших міст, і значна частина таких замовлень останнім часом прямує саме до столиці. Найчастіше замовляють «Еутирокс» і дитяче харчування, що створює додаткове навантаження на запаси аптек в інших регіонах.

Людям, які постійно приймають призначені препарати й хочуть купувати ліки конкретного виробника, фармацевтка радить мати одну додаткову упаковку приблизно на місяць. «Базову домашню аптечку також можна поповнити, але не стільки через загрозу дефіциту, скільки через можливе зростання цін», — додала вона. За її словами, зі складів до аптек надходить значно більше товару, ніж зазвичай, — імовірно, дистриб'ютори розосереджують запаси, щоб у разі нових атак не втратити все одразу. Найсерйознішим, на її думку, було б пошкодження фармацевтичного виробництва: складські запаси можна перерозподілити й поповнити відносно швидко, а відновлення заводу потребує значно більше часу й коштів.

Олександр Комаріда підтверджує, що найшвидше з полиць можуть зникати препарати, які люди приймають постійно, зокрема ліки від серцево-судинних захворювань і засоби гормональної терапії. Причина — не лише знищені запаси, а й надмірний попит. «Якщо серед населення виникнуть панічні настрої, з полиць насамперед вимиватимуть ліки від хронічних захворювань, препарати для серцево-судинної системи та гормональної терапії. Але це буде пов'язано з тим, що люди купуватимуть їх у значно більшій кількості, ніж їм насправді потрібно», — зазначив він.

За його словами, на пошкоджених складах була велика кількість різних препаратів, але аналогічні ліки або засоби з тією самою діючою речовиною залишаються в інших дистриб'юторів та аптечних мережах. «Майже всі лікарські засоби або їхні аналоги є в інших дистриб'юторів та аптечних мереж. Потрібно буквально трохи часу, щоб перебудувати логістику й по-іншому довезти ці препарати», — сказав він. «Еутироксу» та «L-Тироксину» в окремих аптеках справді поменшало, проте говорити про дефіцит зарано: представники мереж запевнили асоціацію, що препарати є на складах, а на перерозподіл між аптеками потрібно один-два дні. До того ж ліки з левотироксином виробляють не лише іноземні, а й українські компанії.

Купувати ліки про запас Комаріда радить лише тим, хто через хронічні захворювання постійно приймає призначені лікарем препарати, — і йдеться про запас до трьох місяців. Скуповувати інші медикаменти понад потребу він не рекомендує, адже програма «Доступні ліки» вже дозволяє отримати препарати одразу на три місяці, і ринок враховує це під час планування запасів. «Потрібно купувати лише ті препарати, які людина приймає через хронічне захворювання, а не скуповувати все підряд», — наголосив він.

Держава тим часом формує запас рідкісних і дороговартісних препаратів для порятунку життя. Директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов розповів, що з міркувань безпеки їх зберігають невеликими партіями в різних місцях, розташування яких не розголошують. Наприкінці серпня уряд також спростив умови зберігання ліків на час воєнного стану: компаніям дозволили залучати додаткові приміщення та користуватися складами інших ліцензованих компаній, щоб розосередити препарати й зменшити ризик одночасної втрати великих запасів. Крім того, великі міжнародні виробники мають запаси на складах у Європі, тож за потреби можуть швидко поповнити постачання в Україну. Централізованих запасів звичайних безрецептурних, противірусних і знеболювальних препаратів держава не створює — Адаманов пояснює це тим, що такий товар можна відносно швидко довезти або виробити.