У Львові вперше відкриють для відвідування готичну кам’яницю XV століття

У Львові вперше відкривають для відвідування кам’яницю на вулиці Вірменській, 17. Це стане можливим завдяки реставрації, яку провело девелоперське бюро «Будинки та люди». 11–12 вересня співзасновник бюро та ініціатор реставрації Олексій Курилишин особисто проведе екскурсії. Участь безкоштовна, але потрібна попередня реєстрація, яка стартує на початку вересня.

Будівлю традиційно датували серединою XVII століття за першою письмовою згадкою. Однак під час досліджень виявили численні залишки XV століття: портали, вікна, підлогу, готичне кам’яне різьблення та кахлі. На кам’яному обрамленні одного з вікон збереглися сліди пожежі 1527 року, яка майже повністю знищила готичний Львів.

Будинок налічує близько десяти періодів розбудов. Чимало цінних елементів було втрачено під час перебудови у 1780-х роках, коли зруйнували значну частину готичного фасаду, що виходив на Вірменську.

У XVII столітті кам’яницю викупила вірменська родина Еміновичів, яка зробила надбудову та перебудову. У підвалі знайшли місце, де під час Другої світової війни переховувалася єврейська родина. Її нащадки нині живуть в Ізраїлі.

Окрасою кам’яниці є стінописи з мотивами пізньої готики та раннього ренесансу, серед яких є морські сюжети, що нетипово для міста без порту. Різьблена колона на другому поверсі, датована серединою XVII століття, містить зображення Мелюзини — русалки, жіночого духа прісної води.

Однією з найцікавіших знахідок стала добре збережена система опалення — гіпокауст і підлога XV століття з кам’яними отворами, крізь які в приміщення надходило тепле повітря. Це класична антична опалювальна система, призначена для обігріву одноповерхових будівель.

У пазухах склепіння виявили ренесансні кахлі з готичної печі. Торік їх експонували під час Львівського тижня скульптури. Науковий керівник проєкту дослідження Олег Рибчинський розповідав, що кахлі датують 1530 роком, адже в стінах знайшли обгорілі балки від великої пожежі 1527 року. На трьох кахлях після склейки з’явилося зображення короля, а кілька фрагментів походять із XIV–XV століть — прямі аналогії вдалося знайти на Вавелі.