«Оборонятися було нічим»: бійці 81-ї бригади згадують оборону ДАП

81 окрема аеромобільна бригада тримала оборону донецького аеропорту починаючи з грудня 2014 року. Українські війська залишили летовище наприкінці січня, після того як були підірвані останні опори. Імена полеглих бійців підрозділу викарбувані на гранітному постаменті на території частини.

«Душевний стан дуже неспокійний, коли ти навіть очі не заплющуєш – а перед очима все-рівно стоять ті кадри. В мене таке відчуття ніби я там був ще вчора», – згадує боєць 81-ї ОАеМБр Павло Кочубей.

Військовий розповів, що виходив з аеропорту в складі групи з 14 осіб у ніч на 21 січня. Один із них потрапив у полон. За словами Кочубея, на той момент у руїнах залишалося близько 17–18 людей, серед яких були важкопоранені та ті, хто вирішив лишитися з ними.

«Оборонятися було нічим. Практично всі боєприпаси лишилися під завалами. В кого був на руках автомат, декілька ножів і все», – каже «кіборг».

Група виходила пішки або повзком завдяки густому туману і рішенню командира з позивним «Халк». Він пішов першим, на імовірне мінне поле, і попросив, якщо підірветься, дотягнути його.

Ігор Єфименко, колишній боєць 81-ї бригади, згадує про останній зв’язок із тими, хто охороняв аеропорт. Під час сеансу зв’язку стався вибух і рація замовкла. Єфименко вирішив дистанційно вимкнути її, аби вона не дісталася противнику.

«Я їх дистанційно вирубав і викреслював із списку. Так, це жорстоко, але це робота», – пояснює військовий.

В останні дні оборони, поки рації ще працювали, бійці не панікували й не опускали рук, хоча підмога не могла пробитися. Попри важкі спогади, вони кажуть, що хотіли б повернутися в аеропорт – на честь загиблих побратимів.