«Київ Цифровий»: 3,74 млн реєстрацій, але скільки активних користувачів — невідомо

Мобільний застосунок «Київ Цифровий» запустили в січні 2021 року як заміну сервісу Kyiv Smart City. За цей час він перетворився з транспортного додатка на багатофункціональну платформу: тут оплачують проїзд і паркування, підписують петиції, отримують сповіщення про повітряні тривоги та відключення світла.

За даними Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, наприкінці 2025 року в застосунку було зареєстровано 3,74 мільйона користувачів. Для порівняння: наприкінці 2022 року цей показник становив 2,16 мільйона. Тобто за три роки кількість реєстрацій зросла на 72,7%. До застосунку також прив’язано майже 1,4 мільйона транспортних карток. Водночас КП ГІОЦ не надало даних про щоденну чи щомісячну активну аудиторію, тож невідомо, яка частина зареєстрованих користувачів справді відкриває додаток.

Утім, окремі функції мають відчутний попит. У 2024 році через застосунок користувачі 3,2 мільйона разів поповнили транспортні картки, оплатили 864 тисячі паркувальних сесій, залишили три мільйони відповідей у міських опитуваннях і зібрали понад 487 тисяч підписів під петиціями. Найпопулярнішими функціями КП ГІОЦ називає оперативні сповіщення — про тривоги та електропостачання, а також оплату проїзду й паркування.

Скільки саме коштує розвиток «Києва Цифрового», місто не повідомляє. У КП ГІОЦ пояснили, що безпосередньо в мобільний додаток гроші не інвестують, а він є лише складовою інформаційно-комунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів». Відомо лише про окремі закупівлі: у 2025 році модернізацію платформи замовили за 7,6 мільйона гривень, а в червні 2026-го оголосили нову закупівлю з очікуваною вартістю 8,3 мільйона гривень. У звіті про виконання бюджету Києва за 2025 рік на розвиток цифрових сервісів загалом спрямували 98,7 мільйона гривень, але окремої суми для «Києва Цифрового» там немає.

Не обходиться й без проблем. У січні 2024 року через збій користувачі не могли оплатити проїзд і паркування, а водії — повернути евакуйовані автомобілі. Торік у січні через масовий збій терміналів у метро не працювали QR-квитки. Окремо Антимонопольний комітет оштрафував КП ГІОЦ на 380 тисяч гривень за створення виняткових умов для одного платіжного сервісу — за підрахунками, переплата під час одного повернення автомобіля могла сягати 159 гривень.

Ставлення киян до застосунку різне. Киянка Тетяна встановила додаток давно, але користується ним рідко: «Зараз він у моєму телефоні лише тому, що “хай буде”». Вона зізнається, що застосунок видався їй незручним, а інформація про відключення світла часто працювала некоректно. Натомість Марина, внутрішньо переміщена особа, користується «Києвом Цифровим» регулярно: оплачує проїзд, стежить за рухом транспорту, перевіряє графіки відключень. Вона вважає застосунок зручним, бо всі потрібні послуги зібрані в одному місці.

У КП ГІОЦ визнають, що не всі можуть користуватися застосунком — зокрема люди без смартфона, без постійного доступу до інтернету та поважного віку. Там запевняють, що «Київ Цифровий» не замінює традиційні канали отримання послуг, а лише доповнює їх. Оплатити проїзд можна банківською або транспортною карткою, поповнити носії — через термінали самообслуговування, а про тривоги сповіщають сирени та системи централізованого оповіщення. Водночас люди без застосунку не бачать міських опитувань і фактично залишаються поза цим каналом електронної демократії.

Серед майбутніх нововведень КП ГІОЦ називає розвиток сервісів для водіїв, безперервну роботу без мобільного покриття, а також соціальні сервіси «Твоя кров рятує» та «Читацький квиток». Деталі про строки запуску та вартість упровадження поки не розкривають.

Попри популярність, «Київ Цифровий» не має бути єдиним способом отримати міську послугу. Адже не всі мають смартфон, не всім зручно користуватися застосунками, а будь-який цифровий сервіс може дати збій. Тому важливо, щоб альтернативні способи оплати, повернення евакуйованого авто та отримання сповіщень залишалися доступними.