Київська Мала опера: 40 років без ремонту та нові руйнування від обстрілів
Будівля Київської Малої опери, що розташована в Лук’янівському народному будинку, не отримувала державного фінансування на ремонт близько 40 років. Від початку повномасштабного вторгнення вона щонайменше десять разів потрапляла під російські удари, що суттєво погіршило її стан.
Пам’ятка місцевого значення, зведена на початку XX століття, опинилася в офіційному звіті комісії ЮНЕСКО через пошкодження від ворожих атак. Однак не лише обстріли загрожують споруді: хронічний брак коштів і відсутність належної комунікації з місцевою владою також гальмують її порятунок.
Як повідомила представниця благодійного фонду «Гуртум» Катерина Поліщук, останнє державне фінансування будівля отримувала ще за радянських часів. 2020 року було створено проєкт повної реставрації, а 2021-го КМДА навіть забронювала на це бюджетні кошти. Але через початок широкомасштабної війни гроші так і не надійшли, і системного рішення щодо відновлення досі немає.
На сьогодні базову працездатність театру підтримують волонтери в межах ініціативи #SaveMalaOpera. Активісти БФ «Гуртум» долучилися до проєкту 2024 року. Завдяки донатам і благодійним заходам вони встигли оновити електрику, зробити косметичні ремонти на двох поверхах і відновити три автентичні дерев’яні вікна. Однак масовані атаки у травні та липні 2026 року знову завдали значної шкоди: під час травневого удару вибило щойно відремонтоване скління, а згодом сталася нова атака. Волонтерам двічі довелося зашивати отвори плитами та плівкою.
Найбільшою проблемою залишається стан покрівлі. «Скло і дах – це дорогі й технічно складні роботи, їх має фінансувати держава. Ми збираємо донати, робимо те, що під силу волонтерам – зашиваємо вибиті вікна OSB або плівкою, робимо шпаклювання стін, фарбування і чекаємо, поки нарешті необхідні роботи буде виконано, але цей час непрогнозований. Плюс сама локація зараз є епіцентром небезпеки, що ще менше спонукає державу робити це швидко. Ми закрили все плівкою, але вода руйнує стіни зсередини. І це ставить нас у глухий кут: робити внутрішні оздоблювальні роботи немає сенсу, поки держава не відновить дах і вікна», – зазначила Катерина Поліщук.
Волонтери наголошують, що оцінити вартість повноцінної реставрації без нової експертизи неможливо. Будівля потребує глибинного відновлення фундаменту, конструктивних елементів, фасаду та всіх приміщень, що коштуватиме мільйони гривень. Ситуація з Малою оперою — лише частина загальної картини руйнувань Лук’янівки.
