У Лондоні звели перший у світі житловий комплекс з кам’яним екзоскелетом

Архітектурна студія Groupwork та інженерне бюро Webb Yates завершили роботу над житловим комплексом Petra Heights, розташованим на жвавій вулиці Фінчлі-Роуд. Це перша у світі висотна будівля, каркас якої повністю зроблений із каменю — так званий екзоскелет.

Замість бетону й сталі інженери використали близько тисячі тонн вулканічної породи. Три житлові блоки заввишки від шести до десяти поверхів тримаються на кам’яній драбині-екзоскелеті без арматурних стрижнів, бетонних колон чи внутрішнього ядра жорсткості. Кам’яна конструкція самостійно витримує вагу будівлі та тиск вітру, одночасно виконуючи функцію і несучої основи, і фасаду.

Для каркаса використали сицилійський базальт і норвезький ларвікіт, з’єднані за принципом стовпів та балок. Подібну технологію команда вже випробовувала на меншому будинку в Клеркенвеллі, але тоді довелося додавати бетонне ядро проти вітру. У цьому проєкті від такого елемента повністю відмовилися.

За словами авторів, за екологічністю несучий камінь поступається лише деревині. Якщо породу видобувають у тій самій країні, будівельні викиди скорочуються до 95%. Водночас, на відміну від масивної деревини, яку британські закони забороняють використовувати у будинках вище 18 метрів, камінь дозволяє зводити висотки. Інженери підрахували, що за цією методикою можна будувати навіть 30-поверхові хмарочоси, зменшуючи викиди на 80% порівняно зі сталлю.

Будівництво ускладнювала ділянка між залізничною станцією та дорогою, тому для фундаменту й перекриттів усе ж використали бетон. Спочатку планували брати місцевий камінь, але британські кар’єри не могли нарізати достатньо міцні блоки для 572 колон і балок, найбільша з яких сягає п’яти метрів. Тому базальт замовляли з Італії з порізкою на комп’ютерних верстатах, а згодом через затримки перейшли на ларвікіт із Норвегії.

Інженери визнають, що брали занадто великі шматки, а проєктували б менші та дешевші деталі, які легше знайти у Великій Британії. Нижню частину будинку виклали з темного базальту, верхню — з норвезького каменю на висоті до 30 метрів. Щоб об’єднати різні породи, камінь обробили хімічним розчином для окислення, який проявив залізо й надав фасаду теплого іржавого відтінку під сусідню цеглу.

Усі 572 кам’яні деталі з’єднали сталевими штифтами, кронштейнами та епоксидним розчином. Усередині розмістили 22 квартири та магазин на першому поверсі за відкритими колонами. На дахи з садками мешканці підіймаються через відкриті сходи й ліфт, шахту якого зібрали з готових кам’яних модулів лише за півтора дня.