Застосунок Strava допомагає українцям обирати район для життя

Застосунок Strava, що спочатку був розроблений для спортсменів, які хочуть записувати та аналізувати свої пробіжки чи велопрогулянки, сьогодні став інструментом для вибору району або навіть міста для життя. Логіка проста: якщо на вулицях багато людей, які займаються спортом, то, ймовірно, поруч є парки, велодоріжки та інші громадські простори.

Завдяки функції Global Heatmap користувачі можуть переглядати карту кольорових маршрутів, яка показує не просто наявні вулиці, а саме ті шляхи, якими люди реально користуються. Такі карти часто відображають міський рельєф, адже доступ до якісних зелених зон, безпека та інфраструктура зазвичай кращі на височинах, де розташовані заможніші райони.

Дослідження підтверджують зв’язок між активністю користувачів Strava та кількістю проєктів з ремонту житла. Це свідчить про те, що дані застосунку впливають на ринок нерухомості: люди свідомо обирають місця з розвиненою спортивною інфраструктурою.

Крім того, платформа створила окремий підрозділ Strava Metro, який надає агреговані дані про пішохідні та велосипедні поїздки понад чотирьом тисячам партнерів по всьому світу. Міські планувальники та державні органи використовують цю інформацію, щоб краще розуміти пересування людей у місті, ухвалювати рішення щодо інвестицій та проєктувати нову інфраструктуру.

Варто згадати, що майже дев’ять років тому, у листопаді 2017 року, компанія Strava оновила глобальну карту теплових слідів, що призвело до випадкового розкриття секретних військових баз та маршрутів їхніх службовців по всьому світу. Військові використовували фітнес-трекери під час пробіжок чи патрулювання на базах в Афганістані, Нігері, Сирії чи Малі, що дозволило невійськовим даним видати закриті об’єкти.

Студент Натан Рузер першим помітив цю вразливість, звернувши увагу, що яскраві лінії активності чітко окреслюють контури секретних таборів та злітні смуги. Поєднавши ці карти з супутниковими знімками, вдалося виявити навіть нові або незареєстровані військові об’єкти у віддалених пустелях.

Оскільки застосунок працює як соцмережа, військові публікували там фотографії та влаштовували змагання всередині периметрів баз. Це дозволяло стороннім бачити профілі реальних бійців у гарячих точках, що створювало додаткові ризики для безпеки.