У Євросоюзі третина нових автобусів — з нульовими викидами
За перше півріччя 2026 року в ЄС майже кожен третій новий автобус був електричним. Найактивніше оновлюють міські парки, тоді як туристичні перевезення досі лишаються на дизелі.
Європейський ринок автобусів стрімко змінюється: за даними Міжнародної ради з екологічно чистого транспорту (ICCT), у січні–червні 2026 року 28,6% усіх нових реєстрацій автобусів у Євросоюзі припало на моделі з нульовими викидами. Це понад 6,4 тисячі машин, а загальний приріст таких продажів сягнув 50%.
Всього за пів року в ЄС зареєстрували близько 22,6 тисячі автобусів. Найпомітніші зміни відбуваються у громадському транспорті: у другому кварталі акумуляторні електробуси склали понад 60% нових міських автобусів, тоді як дизельні впали до приблизно 30%. Натомість у сегменті туристичних і міжміських перевезень дизель усе ще домінує — 87% реєстрацій, а на електрику припадає лише 5%. Схожа ситуація з мікроавтобусами: дизель займає 85%, батарейні моделі — 13%.
Серед країн найкращі показники демонструють Нідерланди, де електробуси займають 69,6% ринку. Високі результати також у Данії (понад 60%), Румунії (57,1%), Литви (56,9%) та Португалії (55,4%). Натомість у Німеччині частка електричних автобусів — лише 15,5%, а у Франції — 12,5%.
Лідером серед виробників екологічного транспорту у звіті названо Iveco Bus: лише за другий квартал компанія поставила в Італію близько 700 електричних автобусів, переважно міських. Саме Італія показала найбільший приріст частки електротранспорту.
Якщо дивитися на весь важкий комерційний транспорт ЄС, то за перше півріччя зареєстровано приблизно 14,3 тисячі машин без шкідливих викидів. Автобуси лідирують у цьому переході — їхня частка становить 28,6%. Для порівняння, середні вантажівки та фургони — 21,1%, а важкі вантажівки — лише 2,3%.
Для України ці тенденції є важливим орієнтиром. До повномасштабного вторгнення планувалося до 2030 року повністю перевести громадський транспорт на електрику, але ці плани поки що далекі від реалізації. Досвід європейських міст, зокрема й Гамбурга, який пригальмував перехід через високу вартість, показує: на шляху до нульових викидів є як успіхи, так і складнощі.
