Велоактивісти Борисполя та всієї України виступають проти обов'язкових шоломів

Українська велосипедна мережа разом з іншими громадськими організаціями виступила проти законопроєкту №3023, який має врегулювати легкий персональний електротранспорт. Документ перебуває в парламенті з 2020 року, але його фінальна редакція до другого читання викликала критику велоактивістів.

На їхню думку, нові норми створять перепони для розвитку велосипедного руху. Оскільки правила пропонують закріпити саме в законі, змінити їх згодом буде складно.

Одне з головних зауважень — обов'язковий шолом для всіх, хто їде на велосипеді. Хоча шоломи справді знижують ризик серйозних травм голови, окремі дослідження свідчать, що вимога їх обов'язкового носіння призводить до зменшення кількості людей, які користуються велосипедом.

«Зобов'язати всіх носити шоломи — це перекласти на людей відповідальність держави, міст і громад за безпечну інфраструктуру та безпечні швидкісні режими, — зауважує Ірина Шевченко, координаторка адвокаційної кампанії U-Cycle. — У невеликих громадах на велосипедах щодня їздять до школи, на ринок, у магазин… Бабусю, поштарку чи вчителя у невеликій громаді ця норма просто зробить де-юре “порушниками”, розв'яже руки для безглуздих штрафів і побудує штучний бар'єр для мобільності там, де держава й так не забезпечила альтернатив».

«Досвід країн, які запроваджували обов'язкові шоломи, показує: це може зменшувати кількість людей, які користуються велосипедом, і робити його менш доступним видом транспорту», — додає вона.

У більшості країн світу від велосипедистів не вимагають їздити в шоломах. Там, де таку вимогу запроваджували, зокрема в Австралії та Новій Зеландії, користування велосипедом істотно зменшувалося, особливо це демотивувало користуватися велопрокатом.

Ще одна норма, яку критикують, — вимога їхати якомога ближче до правого краю. У U-Cycle зазначають, що така траєкторія не завжди є найбезпечнішою: надмірне притискання до краю може підвищувати ризик конфлікту з припаркованими автомобілями, відкритими дверима, перешкодами на узбіччі або транспортом, який обганяє.

Проєкт також зберігає застарілі вимоги щодо перевезення пасажирів і вантажів, хоча існують вантажні та пасажирські велосипеди, конструктивно призначені для перевезення кількох людей. Крім того, велоактивісти критикують заборону навушників, адже від інших учасників дорожнього руху цього не вимагається.

Підписанти відкритої заяви закликають залишити в законі необхідні рамкові норми, але не створювати законодавчих бар'єрів для розвитку велосипеда. Для громад це означає, що питання доступності велотранспорту — від щоденних поїздок до школи чи магазину до розвитку велопрокату — залежить від того, якою буде ухвалена редакція законопроєкту.