ЄС обмежив безмитний імпорт сталі: що це означає для українських металургів

Від 1 липня 2026 року в Європейському Союзі запрацювали оновлені правила імпорту сталі. Загальний обсяг продукції, яку можна ввезти без сплати мита, зменшили на 47% щодо квот 2024 року — до 18,3 млн тонн на рік. Коли цей ліміт вичерпано, імпортери сплачують мито у розмірі 50%. Крім того, тепер обов'язково потрібно підтверджувати країну, де сталь виплавили та розлили.

Для українських підприємств, за словами керівника офісу генерального директора «Метінвесту» Олександра Водовіза, передбачили постачання до ЄС приблизно 600 тисяч тонн сталі. У компанії вважають таку квоту несправедливою і замалою, щоб Україна могла зберегти свою присутність на європейському ринку.

Під час розподілу обсягів Брюссель спирався на постачання у 2022–2024 роках. Українські металурги зазначають, що цей період не показує реального потенціалу галузі, адже тоді підприємства зменшували або повністю зупиняли виробництво через окупацію територій, зруйновану логістику, брак електроенергії та російські обстріли.

У грудні Євросоюз має переглянути розподіл квот. Олександр Водовіз припускає, що рішення можуть ухвалити з огляду на обсяги українського експорту за попередні шість місяців. У «Метінвесті» побоюються, що теперішнє падіння виробництва через атаки РФ може закріпити занижену квоту на наступні роки.

Водночас у ЄС обмеження пояснюють глобальним надлишком виробничих потужностей і потребою захистити європейських металургів від дешевого імпорту. Квоти розподіляють між країнами залежно від історичних обсягів торгівлі, наявності угод про вільну торгівлю та частки держави у постачанні окремих видів сталі.

Ще однією складністю для української галузі залишається механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM. Його остаточний режим почав діяти з 1 січня 2026 року та охоплює, зокрема, залізо і сталь. Європейські імпортери мають купувати спеціальні сертифікати відповідно до обсягу викидів, утворених під час виробництва продукції.

Українські металурги просять Брюссель запровадити для України тимчасовий спеціальний режим або звільнення від CBAM. Вони пояснюють, що через війну підприємства не мають достатніх ресурсів для масштабної модернізації та переходу на менш вуглецеве виробництво, тоді як одночасна дія квот, мит і вуглецевих платежів може суттєво скоротити український експорт до ЄС.