loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Меню Закрити

Ой, ви, славні хлопці, хлопці-конотопці

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Кілька днів тому відбулося велелюдне відзначення 350-річчя історичної славетної перемоги українського війська над московською армадою під Конотопом. Слобідський край зустрів посланців з усієї України.

Привертало увагу величезне полотно з написом «Одеса пишається героями Конотопу». Серед різнобарв’я державних і партійних знамен – кримськотатарські прапори. 350 років тому татари зробили вагомий внесок у перемогу козацьких військ. Нині з московитами у них свої рахунки.

Відтоді, як царат захопив Крим, корінний кримськотатарський народ почали нищити під корінь. А 1944 року всіх татар, практично до одного, за одну добу сталіністи вивезли у безлюдні простори Сибіру і Середньої Азії. Продовжують утискувати й нині тих, хто повернувся на батьківщину. Так звана Верховна Рада Криму проголосувала навіть проти згадки про Конотопську битву в ці дні. Але в Бахчисараї, де у владі кримськотатарське представництво найширше, ювілей історичної перемоги було відзначено.

Найяскравішим моментом свята у Конотопі було відкриття монументу на честь перемоги українського війська над 100-тисячною московською армією. У центрі композиції – розрубані козацькими шаблями московські щити. Зворушливо було бачити, як на воротах своїх подвір’їв селяни села Шаповалівка, де відбувалася битва і теперішні урочистості та вшанування полеглих воїнів, повивішували свої старовинні вишиті українські рушники.

Іван Виговський взяв гетьманську булаву в надзвичайно складний для історії час. Після Переяславської Ради стала очевидною несумісність двох світоглядів: козацької демократії та деспотизму, який народжував імперію.

Царська влада спочатку приховано, а потім відкрито сіяла в Україні чвари, провокуючи громадянську війну в українській козацькій державі, прагнучи послабити її, домогтися перетворення її на частину московської держави. В Україну вступило величезне царське 100-тисячне військо. І тут на нашому рубежі воно було розгромлене вщент. Конотопська битва тривалий час залишалася забороненою темою в російській і особливо радянській історіографії.

Зроблений аналіз фактів Конотопської битви дозволяє сьогодні дати оцінку їй як одній із найбільших і найславетніших перемог українського війська. Нація зобов’язана пам’ятати кожну свою перемогу і кожне своє випробування і робити з них висновки. Досить боятися власної історії. Тут, на цьому місці, ми вітаємо нашу свободу. Тут вшановуємо всіх воїнів, загиблих на полі Конотопської битви. Ми прагнемо дружби й злагоди з усіма народами.

Відзначення перемоги українців над московитами викликало неймовірну лють у Кремлі і в російських ЗМІ. Одне з видань написало, що для українців «это праздник, когда убивают русских», і, звичайно, ні слова про те, як «русские» вирізали до останнього немовляти у Батурині, козацькій столиці тих часів. А скільки таких батуринів ними було ще влаштовано.

Дуже прикро, що двома тижнями раніше в Полтаві влаштували за державні гроші і чималий доважок з московської казни возвеличення російського імперського війська і святкування 300-річчя Полтавської битви, а фактично закабалення України на кістках українських козаків. Взяли участь у відзначенні перемоги українського війська над московитами і бориспільці. Але до їхньої поїздки до Конотопа ні міська, ні районна влада не мають ніякого відношення. Байдужими, як виявилось, до української історії і так звані бориспільські «козаки».”

Переглядів:: 1
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Пароль не введено
*
Генерація паролю
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x