loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Меню Закрити

Прибрати прибрали, але чи буде чисто?

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Без фанфар, зате із великим бажанням зробити Бориспіль кращим, місцеві жителі прибирали територію навколо озера на Гульківці. Готуючись розпочинати у Борисполі двомісячник благоустрою, міський голова звернувся до жителів міста з проханням кожному активно долучитися до цієї справи.

Вулиці Польова, Лисиці та Солов’їна літерою П обрамляють озеро на Гульківці. Мешканці цього мальовничого куточка не очікували додаткового запрошення. На минулому тижні вони вийшли і старанно прибрали частину території. Назбирали 30 мішків сміття. Звернулися до комунгоспу, щоб допоміг його вивезти. Там не відмовили, але сказали, що якраз у них проблеми із транспортом. Жителі вирішили не затягувати справу і звернулися за підтримкою до свого депутата Юрія Локайчука.

Оглянувши територію і оцінивши масштаби забруднення, депутат разом із місцевими жителями вирішили вийти на суботник. Юрій Васильович знайшов транспорт, щоб вивезти зібране раніше сміття. Але коли жителі дружно взялися до прибирання, то для сміття не вистачило 20 мішків, які були заготовлені заздалегідь. Довелося шукати додаткову тару. Тепер уже ряди нових мішків очікують на транспорт із комунгоспу.

У понеділок озеро зустріло мене блискучою поверхнею води. На берегах з одного боку було чисто вишкребено, а на іншому боці ще залишилися результати осінніх посиденьок на природі. Одна жінка самотньо вибирала сміття із чагарників.

— Я тут не живу, — сказала вона, — я тільки невістці допомагаю, яка проживає через дорогу…

Уявила, наскільки важко було вичистити усі чагарники із молодої порослі, яку явно потрібно вирізати. Та й самі береги рівними і гладенькими не назвеш. Не дивно, що люди переживають, щоб швидше вивезли зібране ними сміття. Якщо мішки розірвуть собаки чи сміття рознесе вітер, уся робота виявиться марною. Хто ж тоді наступного року захоче відгукнутися на запрошення прибирати територію?

Тут і протягом року суботники не завадили б. Під час прибирання люди з гіркотою зазначали, що добре, якщо ця чистота «доживе» до наступної маївки. І ця палиця з двома кінцями. З одного боку, люди, м’яко кажучи, неправі, залишаючи після себе гори сміття. Але, з іншого боку, хіба вони мають великий вибір? Таких правильних, щоб забирали сміття із собою, поки що небагато. А дехто і радий би його в урну викинути, так її ж немає поблизу.

У нас сьогодні часто так виходить: проблеми виникають, бо ми це дозволяємо, а потім вимушені усі дружно долати їх.

Переглядів:: 1
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Пароль не введено
*
Генерація паролю
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x