loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Меню Закрити

Село європейського зразка

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Село європейського зразка

Побувати у селі Мирному, Бориспільського району, мені випала нагода у чарівні дні золотої осені. Опале червоне і жовте листя тільки додає шарму і краси навколишній місцевості.

Приємно поглянути навколо: за останній рік село перетворилося на привабливий населений пункт справді європейського зразка! Кожного подорожнього, хто їде трасою «Київ — Переяслав-Хмельницький», зустрічає красива арка з написом «Ласкаво просимо». По обидва боки — дошки пошани з портретами кращих працівників Старинської птахофабрики, управління якої знаходиться у селі Мирному. Вже від парадного в’їзду на територію села потрапляєш ніби в інший світ: навколо неймовірно чисто, затишно, кругом квіти. Центральна вулиця нагадує міський бульвар. На кожному стовпі, уздовж вулиці, висять не рекламні щити про тютюн чи алкоголь, не портрети політиків і зірок шоу-бізнесу, а фотографії місцевих мешканців: усміхнені і привітні діти, ветерани війни та праці, чоловіки, жінки і цілі щасливі родини. Під кожним фото написи про щасливе дитинство і дбайливих батьків, наполегливу працю і добробут у родині, про красу навколишнього світу і радість життя.

Приємно вражає центральна площа біля будинку культури. Квіткові клумби, ліхтарі, чисті, ніби вимиті, доріжки. Не в кожному місті таке зустрінеш, а то в селі! А яка дошка оголошень!

Зустрічаю жінку літнього віку, яка прийшла помилуватися красою останніх осінніх квітів. «Я щаслива, що заслужила на пенсії жити, немов у Парижі, — серйозно говорить жінка. — Подібної краси я не бачила ніде. Тепер маю змогу щодня прогулюватися доглянутими парками і вулицями нашого села.»

Не менш вражає і впорядкована територія за будинком культури, де насаджені молоді сосни і берези. В око впадають і автостоянки, і огорожі, і тротуари.

А яке село може похвалитися двома парками, де навіть білочкам жити добре? Дитячі майданчики, алеї з ліхтарями і лавочками, місця для відпочинку з друзями, танцювальний майданчик. А чи є ще на Бориспільщині такий упорядкований і доглянутий пам’ятник загиблим у роки Другої світової? Упорядковані також місця для загальносільських заходів. Обидва парки обгороджені парканом, тож на ніч їх зачиняють, вмикають освітлення і дбайливо охороняють.

Все облаштоване з любов’ю і смаком. У Мирному людям різного віку є де відпочити, провести цікаво дозвілля, є куди піти з дітьми, де відпочити родиною. Тут на повну працює будинок культури, є тренажерний зал, фітнес-центр тощо. Приємно запросити до рідного села знайомих і друзів. Видно, що усім цим опікується гарний дбайливий господар. Мешканці Мирного розповідають, що така краса у селі завдяки турботі і господарюванню директора місцевої птахофабрики, депутата Бориспільської районної ради Олександра Зубчука. Окрім того, що саме за його сприяння село стало райським куточком, Олександр Миколайович ще й дбає про пенсіонерів і ветеранів війни, допомагає у проведенні ремонтів у закладах соціальної сфери, а також забезпеченні продуктами харчування дитсадка і школи. Цього року по-сучасному обладнали шкільний стадіон. Декілька років у селі працює магазин, де можна значно дешевше купити м’ясо птиці з місцевої птахофабрики.

Затишок і чистоту у селі підтримують працівники птахофабрики. Кажуть, що й охорона є, але її зовсім непомітно. Ніхто в селі не кидає порожню пляшку чи недопалки на асфальт або у клумбу. Мабуть, вже звикли до чистоти, та й чи наважиться хтось кинути папірець, де прибрано і вдосталь урн.

Як вдалося добитися такої чистоти у великому селі, де проводяться районні заходи, куди приїжджають люди з різних регіонів України на роботу, запитала у Олександра Зубчука.

«Чомусь загальноприйняті речі ми сьогодні сприймаємо, як якийсь героїзм. Ми повинні так жити. Там, де ми живемо, ми маємо прибирати, косити, робити гарне місце для нас і наших діток. Люди працездатного віку, які живуть на певній території, повинні працювати таким чином, щоб вистачило матеріальних ресурсів для навчання дітей у дитсадку, у школі, заплатити пенсії нашим пенсіонерам. Наше підприємство сплачує досить податків, щоб усе це забезпечити. На жаль, наша сільська рада є дотаційною. Нехай віддадуть ті податки, що ми платимо, і наше село буде ще гарнішим. На сьогодні у селі нічого не зроблено за кошти сільської ради, бо їх просто немає. Це все робиться за кошти підприємства. Ми все це робимо тому, що ми тут живемо. І повірте, що найдорожче, що нам вдалося зробити своєю діяльністю за останні роки — це не те, що стоять ліхтарі, лавочки; найголовніше те, що ми сформували у кожної людини, незалежно від віку, досить високий для українських селян рівень культури: квіти не крадуть, сміття не накидають, ліхтарів не б’ють, лавочок не ламають і не пишуть на них погані слова,» — сказав Олександр Миколайович і запевнив, що наступного року Мирне буде ще привабливішим і кращим.

На мій погляд, сільським головам інших сіл району, керівникам підприємств, які живуть і працюють на Бориспільщині, просто небайдужим людям варто було б відвідати Мирне, аби навчитися наводити лад у своєму населеному пункті. Та і «європейське» місто Бориспіль має можливість перейняти досвід, як у Мирному прокладені дороги і тротуари, як тут доглядають за урнами для сміття, проводять озеленення, стежать за порядком у парках, тобто навчитися, як стати справді європейським. Адже у Мирному все робить один меценат — Олександр Зубчук, а в райцентрі заможних людей проживає значно більше.

Тож погодьтеся, що якість нашого життя залежить від кожного з нас.

Лариса МАЦЮК
джерело: Вісті

Переглядів:: 3
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Пароль не введено
*
Генерація паролю
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x