loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Меню Закрити

Шокуючий відпочинок школярів на березі Чорного моря!

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Група школярів з Борисполя приїхала відпочивати в місто Феодосію. Ще в потязі всі мріяли про прекрасне життя в Криму, без батьків. На жаль, мрії так і залишилися мріями. Якщо хто-небудь читав або чув про фашистські концтабори – ті нас зрозуміють. Почнемо із жорстокого режиму:
– 7:00 – підйом;
– 7:30 – ранкова зарядка;
– 7:45 – прибирання кімнат;
– 8:00 – лінійка (запитується, навіщо мучити сонних дітей два рази за ранок, зарядка і лінійка??? І це під час відпочинку, літніх канікул!)
Господи, а які в нас умови проживання… Якщо хто-небудь уявляє сон під класною дошкою, то це саме воно!!! Повна антисанітарія. Кого ми тільки не бачили: павуків, клопів, тарганів…
А ставлення. Ми, бориспільці, для обслуговуючого персоналу табору – бруд. Нас ніхто не розуміє, а головне – не слухають! Уявіть собі клас у 42 кв. м, у якому спить 19 дітей. І це в Криму, при 35 градусній спеці.
Ми винні в усіх смертних гріхах табору. Винні в тому, що сушили в кімнаті рушника, проспали ранкову зарядку, не хочемо харчуватися їжею в їдальні, не хочемо танцювати на дискотеці (а звідкіля візьметься настрій до танців), мовчимо.
Найцікавіше, що дійсно мовчимо. Добу й одну ніч не було води. Ніякої! Після дороги абияк. на 4-ий день, помилися. Прикольно звичайно, їсти немитими руками: уся їжа прилипає до пальців, спробуйте. Потім, звісно, ніч потрібно сидіти, вибачте, в туалеті. Отруєння! Та скільки того життя. Зате гарно нам говорять: „Їжа в нас “здорова”! День шукала картоплю в супі – даремно мучилася. Так добре, що мені хоча б щось подібне до супу поставили, а іншим – дали п’ять шматочків твердого сиру, адже супу не вистачило. Хліб в Україні – дефіцит, ми його смак давно забули.
Заговорилися про їжу. Я забула, якої я статі: жіночої чи чоловічої. Душ то в нас – повний відстій: без гачків, замків, кабінок. Просто висить п’ять трубочок. Хочеш помитися – не комплексуй, біжи першим. Головне, щоб води вистачило. І не важливо, хто ти – 45-літня тітка або 8-річний хлопчисько. Ну, краще, ніж комунізм.
А керівники в нас – казка. З ким можна порівняти? Так, з героями Олеши “Три товстуни”. З ким? З трьома товстунами! Сидять три жирні баби і ділять між собою задоволення від спостереження за ” відпочинком дітей”. А ми навіть і посміхатися розучилися.
У листі все не напишеш, а побачити – і ворогові не побажаю! Хочу додому! Дуже! Мама, забери мене!
Ціль листа або, як говорять, висновок:
“Батьки, ви любите своїх дітей? Діти, вам жити приємно? НЕ ЇДЬТЕ в табір “Блакитна лагуна”!!! Це тільки назва заворожуюча, а насправді – в’язниця!!!

Переглядів:: 1
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Авторизація
*
*
Генерація паролю
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x