loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Меню Закрити

Спортивні ілюзії бориспільців

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Спортивні ілюзії бориспільців

Бориспіль — місто спортивне. Проте існуюча база для занять спортом аж ніяк не задовольняє потреб бориспільців, особливо молоді. В місті з’явилося багато спортсменів-аматорів, проте не завжди вони можуть знайти місце для своїх занять.

Шанувальник нового спортивного напрямку стрітвокаут Володимир Запорожець уже півроку займається на турніках біля свого будинку: «Познайомився випадково з хлопцем, який займається цим спортом. Завдяки тренуванням він з друзями виграли «Україна має талант – 4». На той час мені нічого було робити, не знав, чим себе зацікавити. Спробував вокаут, сподобалося»… Вокаутівців у Борисполі більше тридцяти, проте турніків у місті обмаль. А майданчик для вуличних спортсменів не лише місце тренувань, а й місце відпочинку. «Ми ділимось досвідом, разом навчаємось чомусь новому. У нас немає тренера. Ми абсолютно вільні – в цьому весь вокаут. Займаємось, де хочемо, коли хочемо, з ким хочемо, і безкоштовно,» – каже Володимир.

З початком осені для спортсменів постало питання пошуку місця для тренувань. Існуючі відкриті майданчики під час негоди навіть вокаутівці не підкорюють. Команда почала шукати тренажерний зал. Минулого тижня похід у тренажерний зал закінчився невдачею. «Нам порадили один зал — «Ровесник». Сказали, що він міський і там займатися може будь-хто. Ми прийшли, і нас не впустили. Сказали, що там працює якась секція…» Представники влади пообіцяли спортсменам владнати справу із цим спортзалом, а поки тренування проходитимуть просто неба у будь-яку погоду.

Корт для велосипедистів

Займатися спортом на колесах у Борисполі немає де. Навіть на воротах стадіону розміщено оголошення, яке забороняє кататися його територією на скейтах, роликах і велосипедах. «Я дуже люблю кататися на роликах, — розповідає Наталка. – Ми з подругою катаємося біля Будинку творчості, там найрівніша дорога. На майданчик у парку один раз прийшли, але, якщо чесно, мене ці схили лякають. Вони для старших і вправніших. Бачили, як хлопці роблять там різні викрутаси на велосипедах і скейтах. Але я не ризикую, я аматор», — ділиться дівчина. Також прихильники рівних доріжок часто збираються на тенісному корті. Велосипедисти, ролери і скейтери відпрацьовують нескладні вправи. Фанат екстремального велосипеда ВМХ Ігор Цвілій катається майже два роки: «Я на День народження купив свій перший велосипед. Батьки були проти, говорили, що я нічого не досягну, не вірили у мене. Але я був наполегливим. Дивився відео закордонних спортсменів ВМХ та українських райдерів і вчився…» Цей спорт в Україні лише починає розвиватися, проте прихильників має чимало, особливо серед молоді. На підтримку з боку держави вони навряд чи можуть розраховувати. Спортсменам доводиться тренуватися самотужки. «Ми тренуємось кожен день, — ділиться Ігор. — Але оскільки зараз скейт-парк зачинено, а місто не має місце, яке підходило б для катання, тренуватися доводиться важко і довго. Інколи ми їздимо до Києва, де досвідчені хлопці можуть пояснити нам, що ми робимо не так, підказати і навчати». Юнаків не лякають можливі синці чи переломи. Вони, зазвичай, вдягають захисні обладунки на тренуваннях.

Власними силами

Переважна більшість майданчиків, які функціонують у місті, створено на підтримку командного спорту. Баскетбольні й футбольні майданчики дуже популярні: їх нескладно облаштувати і основна вимога для них – велика територія. Свого часу, коли на ці майданчики і поля почали сходитися поодинокі спортсмени-аматори, почали формуватися і команди. Станіслав Тихий сім років грає у баскетбольній команді «Дракони». Все почалось із гри у шкільній команді. «Мій двоюрідний брат Святослав, який на той час прийшов працювати у гімназію учителем фізкультури, збирав команду і запропонував мені. Так я полюбив цю гру». Влітку «дракони» тренуються на майданчику у парку, восени перебираються у спортивний зал професійного ліцею. Зараз почався новий сезон і баскетболісти готуються до чемпіонату Київської області.

До перемог команда йде власними силами. Членські внески на турніри, форму, м’ячі – спортсмени перебувають на повному самозабезпеченні. Хоч з місцем для тренувань немає проблем, проте з фінансуванням тяжко. А спорт, як відомо, задоволення недешеве. Команда має низку нагород і почесних місць на обласних змаганнях, але дістатися туди часом влітає спортсменам і їхнім родинам в копієчку.

До теми. А як у них?

У Німеччині на міжнародному футбольному турнірі нещодавно побували і бориспільські футболісти. Змагання проводилися у трьох вікових групах серед команд Італії , Хорватії, Франції, Іспанії та інших країн Європи. Різниця велика і значуща. У цих країнах давно поставлено спорт на вищий щабель, ніж в Україні, діляться спортсмени. «Лише сам спортивний клуб має два власних стадіони і один у приміщенні, де діти тренуються взимку. Одне поле трав’яне, два із штучним покриттям. Є сучасні роздягалки, сауни, душові, є навіть бар, де діти можуть поїсти чи випити соку. І це все у адміністративній будівлі. В Америці заняття фізкультурою обов’язкові, — ділиться Микола Костянець. – При кожній школі є своя ДЮСШ, не так як у нас — одна на місто. При школах працюють різноманітні спортивні гуртки, в яких діти займаються після уроків». У Німеччині чи Польщі ви рідко побачите майданчики, встановлені у піску, якщо майданчик вже робиться, то він обов’язково має відповідне покриття.

Спорт як відпочинок чи турбота про власне здоров’я ще не прижився у нашому суспільстві. Та і держава недостатньо піклується про здоров’я нації. 2012 рік було оголошено роком здорового способу життя, проте жодної гривні на підтримку і втілення цього лозунгу додатково не було виділено. І все ж Бориспільці, що займаються спортом, надіються на розуміння і підтримку з боку міської Ради.

Автор: Таша ШЕВЧЕНКО, Тижневик «Вісті»

Переглядів:: 1

Автор публікації

Офлайн 4 дні

admin

0
Коментарі: 2Публікації: 7862Реєстрація: 08-03-2022
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
*
Генерація паролю
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x