loader image
- Юна Українка подарувала Бориспільським кінологам «крилату конячку» яка виконує бажання. Днями, співробітники Кінологічного центру поліції Борисполя, які разом із ЗСУ та ТРО боронять рубежі Броварів, отримали цінний подарунок. Про це повідомляє прес-служба Кінологічного центру поліції в Київській області. Для наших відважних воїнів юна українка намалювала ліс, мирне небо та крилату конячку. За словами художниці, лоша здатне виконувати бажання. Варто лише доторкнутися до нього та подумати про те, чого хочеться найбільше. Картину юної мисткині передали на місце дислокації оборонців Берегині-волонтерки, які вже тривалий час докладають надлюдських зусиль аби забезпечувати воїнів усім необхідним. За бажанням авторки витвір потрапив саме до поліцейських кінологів. -
Меню Закрити

Як захистити дані на своїх пристроях: поради журналістам і не тільки

/ 5. оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

 

За два роки війни в країні, здається, більшість журналістів уже зрозуміли важливість власної фізичної безпеки — знань про першу медичну допомогу, про правильну екіпіровку для поїздки в зону АТО, та навіть більш-менш знають, як поводитись при обстрілах і вибухах.

Проте журналісти так і не приділяють належної уваги цифровій безпеці — захисту своїх даних, джерел інформації, пристроїв, комунікацій і т.д. Особливо це стосується двох категорій журналістів: розслідувачів, які працюють над викриттям корупції і зловживань, а також тих, які працюють у Криму та зоні АТО (особливо на непідконтрольних Україні територіях, але не лише).

Проблема цифрової безпеки є комплексною і охоплює багато компонентів. Але в цій публікації ми вирішили зосередитись на одній невеликій частині — а саме, на фізичному захисті пристроїв.

За даними Барометру свободи слова ІМІ, протягом останніх півроку було кілька гучних випадків викрадень ноутбуків, смартфонів і флешок у відомих журналістів, що займаються розслідуваннями. Наприклад, у Максима Опанасенко з “Слідства.інфо”, який за тиждень до інциденту оприлюднив гучне розслідування про слідчого київської прокуратури, викрали ноутбук і смартфон, а у журналіста “Громадське ТБ Запоріжжя” Тараса Білки викрали ноутбук, фотоапарат та флешки, коли він готував розслідування про продаж наркотичних речовин в запорізьких аптеках.

Розглянемо по пунктах, як можна захистити кожен з цих пристроїв, щоб при викраденні (чи вилученні правоохоронними органами, на блокпостах і т.п.) зловмисники не змогли отримати інформації.

Ноутбук (або стаціонарний комп’ютер):

1. Найпростіше і першочергове, що варто зробити, — встановити пароль на вхід в систему. Це захистить від короткотермінового фізичного доступу до вашого ноутбуку, наприклад, якщо ви залишили його тимчасово без нагляду на якомусь заході, кафе, в офісі і т.п.

Звісно, якщо ноутбук викрадуть, то просто виймуть жорсткий диск і викрадуть дані без входу у вашу систему. Проте зловмисник у більшості випадків не зможе, наприклад, одразу зайти у ваші акаунти, з яких ви не встигли вилогінитись (звісно, терміново змінити паролі до всіх акаунтів треба в будь-якому випадку).

Поставити пароль на вхід у Windows можна у “Панель керування”, “Облікові записи користувачів”. У ноутбуках на Mac OS — “Системні налаштування”, “Облікові записи” або “Користувачі і групи”.

І тут важливо також виробити таку звичку, щоб заблоковувати робочу сесію щоразу, як відходите від пристрою (наприклад, для Windows це зручно робити гарячими клавішами Win+L). При цьому, жодні процеси не зупиняться, тобто програми будуть далі працювати, файли завантажуватись, музика грати і т.п.

2. Щоб захистити інформацію на ноутбуці у разі викрадення або вилучення пристрою — тобто коли у зловмисника є можливість вийняти жорсткий диск — єдине рішення — це повнодискове шифрування.

Шифрування — це перетворення всіх даних на вашому ноутбуці до невпізнання за певним алгоритмом. Ключем до розшифрування, тобто щоб ви могли працювати з даними, — є пароль.

Шифрування відбувається один раз і далі робота з ноутбуком не відрізнятиметься нічим, окрім того, що при включенні (ще до запуску системи) потрібно буде ввести пароль.

Розшифрувати дані без паролю практично неможливо. Навіть у найкрутіших спецслужб це може зайняти роки. Тут варто пам’ятати, що головне — хороший пароль. Не “password123”, не “ilovemycat” і не “ivan1983”.

У Windows “рідна” система шифрування називається BitLocker, проте вона доступна далеко не на всіх версіях ОС. Щоб перевірити — зайдіть “Панель управління”, “Система і безпека”, “Шифрування диску BitLocker”. Якщо при “Увімкнути BitLocker” видає помилку — ваша Windows її не підтримує і тоді можна скористатись іншими програмами для повнодискового шифрування, наприклад, VeraCrypt.

У макбуках ця система називається FileVault, її можна знайти в розділі “Захист і безпека”.

Ми не рекомендуємо самостійно вмикати повнодискове шифрування, краще звернутись до системного адміністратора, який працює у ваші редакції, та перед тим на всякий випадок зробити резервне копіювання даних.

3. Шифрувати можна не лише повністю весь пристрій, але й створювати так звані зашифровані контейнери. Наприклад, при перетині кордону чи блокпосту вас можуть “попросити” ввести пароль, але якщо чутливі дані зберігаються в спеціальному створеному вами зашифрованому контейнері, їх неможливо буде знайти.

Зовні зашифрований контейнер може виглядати як будь-який інший файл, наприклад, ви назвете його “Friends_season_1_episode_1.mp4”, в нього з’явиться іконка відеофайлу і він лежатиме у папці “Серіали”.

Відкриватиметься контейнер через спеціальну програмку, через яку і створюватиметься, і працювати з ним можна буде як з окремим диском, розмір якого ви самі визначите.

Смартфон:

В принципі, правила щодо смартфонів такі ж, як і до ноутбуків:

1. Пароль на вхід. Найкраще — це пароль з цифрами і буквами, але як мінімум — pin-код на шість цифр. Проведення пальцем по екрану фігурки — ненадійно. Якщо вас дратує постійно вводити пароль — можна налаштувати так, щоб він вмикався через кілька хвилин некористування смартфоном.

Це правило дуже важливе, адже на смартфонах ви також залогінені на пошті, у фейсбуку та інших акаунтах, і зловмисник одразу отримає до цього всього доступ.

2. Шифрування пристрою. Айфрони і айпеди зашифровані по замовчуванню, потрібно лише увімкнути пароль на розблокування. Телефони на Android новіших версій дають можливість зашифрувати весь пристрій, пошукайте у налаштуваннях в розділі “Безпека”. Якщо Android старий і нічого схожого на “Зашифрувати пристрій” у налаштуваннях не знаходите, єдина порада — купити новіший смартфон.

Принцип роботи з зашифрованим смартфоном такий же — при увімкненні потрібно буде ввести пароль, без якого отримати дані буде неможливо.

Флешка (або зйомний жорсткий диск):

Флешка мабуть найвразливіша, її найпростіше викрасти чи загубити. Тому якщо є необхідність зберігати чи переносити на ній дані, які ви не хочете щоб потрапили до чужих рук, — також необхідно шифрувати.

На Windows флешку можна шифрувати з допомогою того ж BitLocker. Натисніть правою клавішею на диск і натисніть “Увімкнути BitLocker”. Для макбуків це вмикається з допомогою FileVault.

Також шифрувати флешки можна й сторонніми програмами, як уже згадана Veracrypt. В чому може бути перевага цієї програми над “рідними” — той, хто отримає доступ до вашої флешки навіть не здогадається, що вона зашифрована, просто не зможе відкрити її, лише відформатувати.

Зверніть увагу, що флешку, зашифровану у BitLocker, можна буде відкрити лише на Windows (навіть на тих версіях, які не підтримують цю систему шифрування), а зашифровану з FileVault — лише на макбуках. Щоб відкрити флешку, зашифровану у Veracrypt, на комп’ютері потрібно буде встановити цю програмку (це безкоштовно і досить швидко).

Також ми рекомендуємо зробити копію файлів з флешки перед шифруванням, на всякий випадок.

Шифрування відбувається один раз (воно може зайняти певний час, в залежності від розміру), а потім робота відбуватиметься просто: вставляєте флешку, вводите пароль — і працюєте.

Варто пам’ятати, що захист важливих даних та джерел інформації, — обов’язковий для журналістів, що працюють над важливими темами. Але пристрої — лише один з пунктів, у наступних статтях розглянемо інші аспекти цифрової безпеки.

P.S. Інститут масової інформації регулярно проводить тренінги для журналістів з цифрової безпеки, зокрема найближчий відбудеться 9-10 квітня. Крім того, є можливість отримати індивідуальну 1-2 годинну консультацію з експертом з безпеки, для цього потрібно відправити заявку на офіційний imi.inform@gmail.com.

Ірина Чулівська, http://imi.org.ua

Переглядів:: 2

Автор публікації

Офлайн 4 дні

admin

0
Коментарі: 2Публікації: 7862Реєстрація: 08-03-2022
Share on facebook
Share on telegram
Share on twitter
guest
0 коментарiв
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
*
Генерація паролю
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x