Як Нідерланди адаптуються до зміни клімату: досвід для України
У Нідерландах, де більшість території лежить нижче рівня моря, вода — постійний виклик, але країна перетворила це на перевагу. Українські міста дедалі частіше стикаються зі спекою та підтопленнями, тож досвід голландців може стати в пригоді.
Теплові острови та підтоплення вже стали звичними для багатьох європейських міст. Питання дедалі частіше не в тому, як запобігти цим явищам, а як швидко адаптуватися до нових умов. Нідерланди — одна з країн, яка успішно впоралася з цим завданням.
Показовий приклад — Технічний університет Дельфта. Площа перед факультетом архітектури та урбаністики, яку раніше повністю вкривала бруківка, перетворилася на живу лабораторію. Спочатку науковці вивчали, як різні види дерев впливають на мікроклімат: у межах проєкту Climate Arboretum висадили 75 дерев і вимірювали температуру повітря, вологість, швидкість вітру та теплове випромінювання.
Дослідження переросло в концепцію EcoCampus, а згодом — у проєкт Urban Climate Grove. З центральної частини площі прибрали бруківку, створивши так звані ваді — заглиблення, які під час злив затоплюються і знижують навантаження на каналізацію. Будівлю факультету частково відключили від каналізаційної системи: дощова вода з даху потрапляє у відкриті водостічні труби, а звідти — просто у ваді.
На площі висадили понад 120 видів дерев і рослин. Їх розміщували на різній висоті залежно від потреби у воді: чим нижче рослина, тим більше вологи вона отримує. Частину ділянок засадили густо, щоб забезпечити цвітіння весь рік, а частину залишили порожньою, щоб спостерігати, які рослини зростуть самі. Науковці також досліджують місцевих птахів, кажанів, комах і ґрунтові організми.
У проєкті застосували принципи кругової економіки. Стару бруківку та бетон подрібнили й використали як основу для доріжки, зверху поклали вживаний натуральний камінь. Подрібнену бруківку застосували замість піску, щоб полегшити ріст коріння дерев — так звана стокгольмська технологія. Компост використовують мінімально, адже його виробництво часто пов’язане з видобутком торфу.
Освітлення на площі також продумане. Світлові стовпчики вздовж доріжки мінімально турбують природу. Лавки обладнані металевими пластинами, які перетворюють різницю температур між нагрітим металом і холодним бетоном на електрику — вночі вони світяться LED-підсвіткою, а надлишок енергії накопичується в акумуляторі. Лавки також заряджають мобільні пристрої.
Цей проєкт — приклад того, як міста можуть співіснувати з природою, а не витісняти її. Він показує, як інноваційні екологічні рішення створюють здорову екосистему для майбутніх поколінь. Досвід Нідерландів не завжди можна повністю скопіювати через відмінності в географії, але окремі рішення варто взяти на озброєння українським містам, особливо в контексті відбудови.
