Атаки на аеропорти РФ можуть послабити здатність Кремля гасити протести

Успішні удари по російських аеропортах можуть мати несподіваний наслідок: обмежити мобільність силовиків, яких Москва перекидає між регіонами для розгону протестів. Це, своєю чергою, може підвищити шанси на успіх національних виступів у Росії.
Попри поширене уявлення про величезну кількість силовиків у Росії, їх насправді недостатньо для одночасного придушення заворушень у різних куточках країни. Про це йдеться в аналізі громадського діяча Валерія Пекаря.
Ключова перевага російських силових структур — це здатність швидко концентрувати ресурси в потрібному місці. Наприклад, для розгону протестів у Башкортостані минулого року підрозділи звозили з кількох регіонів. Аналогічно діяли й на Далекому Сході, куди силовиків доправляли з європейської частини країни, оскільки місцеві не завжди охоче виконували накази.
Для ефективної протидії можливим регіональним виступам Москві критично важливо дотримати дві умови. Перша — не допустити одночасності протестів. Якщо вони спалахнуть у різних місцях одночасно, ресурсів розкидати не вдасться. Тому Кремль намагається запобігти координації між національними та регіональними активістами, сіючи недовіру й розбрат.
Друга умова — забезпечити логістику перекидання силовиків. Росія — величезна країна, тож автобусами потрібні підрозділи не доправиш. І тут виникає важливий нюанс: якщо через українські атаки закриваються аеропорти, здатність Москви швидко маневрувати силами суттєво знижується.
Росгвардія має власну авіацію й може користуватися військовими аеродромами, але її спроможності обмежені. У публічному просторі зазвичай акцентують увагу на незручностях для цивільних пасажирів або на проблемах із доставкою вантажів у віддалені регіони. Однак є ще один критично важливий для імперської машини вантаж — самі силовики.
Відтак успішні удари по російських аеродромах можуть створити умови, за яких Кремль не зможе вчасно зібрати достатньо сил для розгону протестів. Це відкриває вікно можливостей для національних і регіональних рухів, які прагнуть спротиву.






