Атака на аеропорт Лейпцига: чому Європа досі не дає відсіч Росії

11 серпня 2026, 13:00 ·1402 слівредакція

Спроба російських диверсантів атакувати безпілотником літак «Антонов» у німецькому Лейпцигу могла обернутися масштабною трагедією. Попри це, країни ЄС досі уникають жорсткої відповіді на дії Кремля, що лише заохочує агресора до нових злочинів.

Інцидент, що стався 4 серпня 2026 року в одному з найбільших аеропортів Німеччини, міг мати катастрофічні наслідки. За даними розслідувань, російський FPV-дрон із 800 грамами пластиду Semtex намагався вразити український літак Ан-124 «Руслан», який, ймовірно, перевозив боєприпаси. Вибухівка від'єдналася від безпілотника ще до удару, тож він влучив у крило літака вже без заряду.

Другий дрон, який також заходив на ціль, випадково зіткнувся з вантажним бортом компанії DHL, завдавши йому незначних пошкоджень. Ні радарів для виявлення кустарних безпілотників, ні додаткових заходів безпеки в аеропорту не було — перший дрон знайшла випадкова людина лише наступної ночі. Унаслідок інциденту дві злітно-посадкові смуги тимчасово закрили, а кілька рейсів перенаправили на інші аеропорти.

Ця подія стала лише одним із понад 150 задокументованих випадків диверсій на території ЄС, які відбулися після початку повномасштабного вторгнення. Найбільше інцидентів зафіксували в Польщі — понад 30. Активність російських спецслужб спостерігається також у Франції та Німеччині, де розташовані підприємства, що підтримують обороноздатність України.

Однак диверсійна діяльність Кремля не обмежується періодом великої війни. Ще 2011 року російське ГРУ організувало вибухи на складі збройової компанії ЕМСО в Болгарії. Відтоді підприємства цієї корпорації підривали шість разів, а її власника Еміліана Гебрева намагалися отруїти «Новачком». До цього ж переліку входять отруєння Скрипалів у Британії та вбивство Зелімхана Хангошвілі в Берліні.

Після 2023 року в діях Росії простежується чітка стратегія поступового перетинання червоних ліній. Спочатку це були пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, потім — глушіння GPS над європейськими країнами, що створювало загрози для цивільної авіації. У 2024 році росіяни організували підпал заводу Diehl Metal Applications, який виробляє системи ППО IRIS-T. Невдовзі загорілися гіпермаркет, завод і два логістичні центри в Польщі, Литві та Британії.

Показово, що за жоден із цих злочинів Росія не понесла відчутної відповідальності. Не було покарання за замах на директора Rheinmetall Арміна Паппергера, спробу ліквідації керівника Donaustahl Штефана Туманна чи підриви залізничних колій у Польщі. Країни ЄС обмежувалися персональними санкціями проти окремих спецслужбістів та змінами власних протоколів безпеки.

Практика свідчить: Росія зупиняється лише там, де ціна її дій стає непомірно високою. Заходи, які зараз упроваджують в аеропорту Лейпцига — додаткові системи РЕБ, оптичні трекери та посилене патрулювання, — є лише пасивним захистом. А тим часом російські безпілотники вже фіксували над військовими базами Німеччини, що свідчить про підготовку нових ударів.

Поки Європа уникає рішучих дій і не визнає масштаб загрози, Кремль продовжуватиме атакувати аеропорти, логістичні хаби та інші стратегічні об'єкти. Дані ДНК, знайдені на дроні в Лейпцигу, збігаються з матеріалами у справі про бомбу в посилці, відправленій до Литви. Це підтверджує: диверсії не були випадковими, і наступні спроби можуть мати значно серйозніші наслідки.