Атаки на склади: як зміниться логістика та асортимент у магазинах Борисполя

Найбільше складських приміщень внаслідок російських ударів пошкоджено у Київській та Дніпропетровській областях. Про це на брифінгу повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, саме ці регіони відіграють ключову логістичну роль у забезпеченні продуктами по всій країні, тому концентрація постраждалих об’єктів тут найвища.

Наймасштабніший одномоментний удар по складах був зафіксований 5 серпня. Відтоді інтенсивність таких атак залишається найвищою від початку повномасштабного вторгнення. Компанії ще не завершили оцінку фінансових втрат, однак, за орієнтовними підрахунками учасників ринку, один удар по великому складському комплексу може обійтися у 3–5 млрд грн, а загальні збитки можуть сягати десятків мільярдів гривень.

У відповідь на загрози ритейлери та виробники шукають нові логістичні рішення. Одним із найбільш реалістичних варіантів є перехід на менші, розосереджені по території склади, а також максимально пряме постачання продукції від виробника до точки продажу. Схема «з коліс», без тривалого зберігання на великих розподільчих центрах, хоч і складніша та дорожча, нині розглядається як основний спосіб адаптації.

Водночас між виробниками та торговельними мережами тривають дискусії щодо того, хто має покривати додаткові витрати та компенсувати втрачений товар. Якщо сторони не домовляться швидко, а процес децентралізації логістики затягнеться, це може вплинути на асортимент продуктів у магазинах уже найближчими місяцями.

У Міністерстві агрополітики запевняють: загрози дефіциту базових продуктів немає, оскільки внутрішні виробничі потужності залишаються достатніми для покриття потреб споживачів.