Бессарабський ринок у Києві спорожнів: чому проєкт «Ринок Їжі» провалився

Бессарабський ринок, одна з найстаріших торговельних точок столиці, знову опинився у центрі уваги. Спроба перетворити його на сучасний гастрономічний простір на кшталт Kyiv Food Market завершилася невдачею. Зараз торгові ряди спорожніли, більшість резидентів фуд-холу виїхали, а майбутнє будівлі залишається невизначеним.

Дослідник та активіст Єгор Кравець, який оглянув територію, описує побачене як «картину сумну до болю — все порожнє. За прилавками торгових рядів ані продавця, з фуд-холу майже всі поз’їжджали». Він зазначає, що концепція оновленого ринку не врахувала ані конкуренцію, ані специфіку локації.

За словами Кравця, район навколо Хрещатика та Басейної вже перенасичений закладами харчування. Щоб привабити відвідувачів, потрібно було пропонувати або унікальний продукт, або доступні ціни. Натомість, як він каже, «Ринок Їжі пропонував дороге і звичайне»: алкоголь коштував як у фешенебельних барах, а національна кухня поступалася якістю мережевим закладам поруч. Через це люди, які одного разу зіткнулися з несмачною їжею за завищеними цінами, більше не поверталися.

Окремою проблемою стала логістика. На відміну від Kyiv Food Market, розташованого біля метро «Арсенальна» зі зручним паркінгом, Бессарабка виявилася відрізаною від пішохідних маршрутів. «Від площі Українських Героїв до неї не веде жоден безбар’єрний прогулянковий маршрут», — пояснює Кравець. До того ж будівля, яка є пам’яткою архітектури, потребує значних інженерних рішень для комфортного перебування людей протягом року, що вимагає великих коштів.

Головною ж причиною провалу активіст вважає кулуарність процесу. Бессарабський ринок — комунальне майно, яке належить киянам, тому будь-які зміни, на його думку, мають обговорюватися публічно. «Кияни завжди болісно реагують на маніпуляції з історичним спадком», — наголошує він. Кравець звертається до керівника КП «Бессарабський ринок» Миколи Ковальчука та міської влади із закликом припинити пошуки «непрозорих інвесторів» і залучити громаду до розробки нової концепції.

Наразі майбутнє локації залишається відкритим. Експерти сходяться на тому, що новий проєкт має бути прозорим, враховувати архітектурну цінність будівлі та бути орієнтованим на комфорт містян, а не лише на швидкий заробіток. Поки що офіційної позиції від комунального підприємства чи Київської міської адміністрації немає.