Компенсації за зруйноване житло можуть розтягнутися на десятиліття — що це означає для ВПО Борисполя

Українці, які втратили житло через російську агресію, можуть чекати на компенсації за рахунок конфіскованих російських активів до 50 років. Про це розповів співзасновник ГО «ВПО Україна» Руслан Горбенко, який сам є переселенцем з Луганщини після 2014 року. За його словами, такою є позиція європейських партнерів, і подібним був досвід репарацій після Другої світової війни.

Наразі створені реєстри втраченого, пошкодженого та зруйнованого житла, і за підтримки європейських партнерів вони вже відкриваються. Класифікують понад 40 видів завданої шкоди, 23 реєстри за цими втратами вже доступні. Водночас, за словами Горбенка, поки незрозуміло, на скільки родин вистачить заблокованих коштів та арештованого майна РФ по світу.

Окрема проблема — люди, які постраждали ще з 2014 року. Вони не можуть зареєструвати будь-яку шкоду в міжнародному реєстрі збитків. Тобто всі, хто вимушено виїхав з тимчасово окупованих територій у 2014–2015 роках і втратив доступ до майна, не мають права зареєструвати шкоду та отримати компенсацію за вимушений переїзд, втрачене здоров'я, майно та інші втрати.

Щодо програми пільгового кредитування єОселя, то більшість переселенців скаржилися на проблему першого внеску в 30%. Нині держава запланувала варіант, коли компенсує 70% від першого внеску та 70% від початкової ставки кредиту за перший рік. «Маємо надію, що за таких умов буде відчутно знижено фінансове навантаження для людей, та буде вагомий стимул брати участь у програмі пільгового кредитування на житло для ВПО», — зазначив Горбенко. Водночас існує обмеження розміру кредиту за єОселею для ВПО — 2 млн грн, а пільговий кредит отримують приблизно 8 тисяч родин, тоді як запитів значно більше.

Для родин ВПО з дітьми є пропозиції покращити умови: якщо в сім'ї троє дітей — компенсувати 100% першого внеску та відсотки за перший рік, що обійдеться державі у 800 тис. грн, а якщо п'ятеро дітей і більше — 1,1 млн грн. Також пропонують підняти стелю кредиту до 2,5 та 3 млн грн відповідно.

Існує й програма з робочою назвою «Житло для ВПО за гривню», розрахована на малозахищені верстви населення — пенсіонерів, людей похилого віку, людей з інвалідністю та родини ВПО, які мають осіб з інвалідністю. Уже проголосований закон про аудит державного та комунального майна, а в бюджеті на 2025 рік передбачили 1 млрд грн і ще 1 млрд грн на 2026 рік. Першочергова мета — перебудувати існуючі місця тимчасового перебування на сучасний простір соціального житла.

Для працівників релокованих підприємств діє програма підтримки: підприємства, які беруть на роботу вимушених осіб, протягом трьох місяців отримують доплату мінімальної заробітної плати як компенсацію за сплату ПДФО за такого працівника. Також бізнес може за власні кошти орендувати житло для своїх працівників.

Для громади Борисполя ці процеси означають, що переселенці, які тут оселилися, найближчим часом мають розраховувати на пільгові кредитні програми та соціальне житло, а не на швидкі виплати за зруйноване майно. Тож варто уважно стежити за умовами єОселі та місцевими ініціативами щодо тимчасового житла.