У Києві школи працюють за гнучкими алгоритмами: тривога не скасовує урок

Київські школи працюють за індивідуальними адаптивними алгоритмами, що дозволяють гнучко реагувати на різні сценарії безпекової ситуації. Про це розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

За його словами, під час дистанційного навчання сигнал тривоги не означає завершення уроку. Заняття призупиняється лише на час, потрібний учням і педагогу, щоб переміститися в безпечніше місце, після чого навчання продовжується.

Алгоритм дій залежить від формату навчання. Під час очного уроку після сигналу «Повітряна тривога» заняття припиняється, і учні разом із учителями організовано переходять до укриття. Якщо в сховищі безпечно й створені відповідні умови, навчання може продовжитися безпосередньо там. Якщо таких умов немає, діти залишаються в укритті до офіційного відбою, а потім повертаються в класи й продовжують уроки.

Під час дистанційного навчання дитина та педагог можуть перебувати в різних місцях, тому алгоритм інший. Після оголошення тривоги всі переходять у безпечніше місце, онлайн-заняття на цей час призупиняється, а після переміщення та за наявності безпечних умов педагог продовжує урок. Тобто сигнал тривоги не означає автоматичного скасування всього заняття чи навчального дня, як було раніше.

За словами Мондриївського, така гнучкість особливо важлива під час тривалих і повторних ракетно-дронових атак, коли один і той самий формат навчання протягом усього дня може бути неможливим. Тому школи заздалегідь готують кілька сценаріїв роботи та можуть оперативно переходити між очним, змішаним, дистанційним і асинхронним форматами.

Для очного навчання це означає готовність укриттів до тривалого перебування дітей: там облаштовують робочі зони, встановлюють парти та дошки, забезпечують додаткове освітлення й покращують доступ до Wi-Fi. Якщо тривога затягується, освітній процес може продовжитися в укритті.

Для днів із тривалими або каскадними тривогами школи можуть використовувати «розклад-трансформер». Він передбачає можливість змінювати тривалість занять, переносити частину навчального матеріалу в асинхронний формат, об’єднувати матеріали в тематичні блоки та заздалегідь готувати те, що можна швидко використати після переривання уроку.

Також заклад може організовувати заняття в одну або дві зміни, застосовувати ротацію класів, поєднувати очні та дистанційні уроки або за потреби використовувати інші безпечні приміщення в межах освітньої міграції. За відповідних умов пріоритет очного навчання надається учням початкової школи.

«Ми розуміємо, що в умовах війни освітній процес потребує гнучкості й постійного коригування. Тому важливо, щоб кожен заклад мав чіткий алгоритм дій і міг оперативно реагувати на зміну безпекової ситуації. Наше спільне завдання – зберегти для дітей не лише доступ до освіти, а й відчуття стабільності та підтримки навіть у найскладніших обставинах», – наголосив Мондриївський.