Лук’янівську поліційну дільницю 1902 року розбирають після влучання російської балістики

Двоповерхова цегляна дільниця на Лук’янівці з’явилася 1902 року — її звели за проєктом архітектора Іполіта Ніколаєва. У 2024 році будівлю, ймовірно, намагався демонтувати власник: тоді зняли дах і частково розібрали стіни. Охоронного статусу споруда не мала, втім того ж року її внесли до Переліку пам’яток Києва, які потребують особливого захисту (так званий список Кличка). Згодом Департамент охорони культурної спадщини оприлюднив проєкт реставрації від бюро «Віхарєв», а світлини 2025 року засвідчили, що відновлювальні роботи на об’єкті справді вели.

Під час російської балістичної атаки 19 липня 2026 року будівлю пошкодили знову: зруйновано торцеву частину, не стало частини другого і третього поверхів. Нині ж, за даними з місця, зникають і ті фрагменти, що вистояли після липневого удару.

Ідеться про більшу частину стіни другого поверху з боку вулиці Дмитрівської, частину фасаду на другому поверсі та фігурну надбудову-аттик над третім поверхом, яка вінчала фасад споруди. За оцінкою журналістів, які працювали на місці, візуально зникло приблизно 10–15% того, що залишалося після влучання. Два вікна наразі закриті фанерою.

Для мешканців Лук’янівки та всієї громади це передусім питання збереження міської спадщини: будівля віком понад 120 років пережила спроби знесення й обстріл, а тепер потребує фахового нагляду, щоб остаточно не втратити автентичний вигляд. Наразі триває розбір конструкцій, тож важливо, аби подальші роботи на пам’ятці узгоджували з охоронцями спадщини та враховували вже напрацьований проєкт реставрації.