Метро Києва генерує 97% збитків міського транспорту

Аналітики YC.Market проаналізували фінансову звітність двох ключових комунальних підприємств Києва — КП «Київський метрополітен» та КП «Київпастранс» — за період з 2020 по 2025 рік. Виявилося, що левова частка збитків припадає саме на метро.

«Київпастранс» демонструє відносно кращі показники: при собівартості однієї поїздки у 23,2 гривні дохід від пасажира становить трохи більше семи гривень, що покриває 31% витрат. У метрополітені ситуація складніша — собівартість поїздки сягає 43,7 гривні, а дохід — лише вісім гривень, забезпечуючи покриття на 18,3%.

Основна причина таких високих збитків метро — значна собівартість перевезень. На відміну від наземного транспорту, підземка потребує постійних витрат на утримання тунелів, ремонт станцій, систем безпеки та рухомого складу. Крім того, метро використовується як укриття під час повітряних тривог. За шість років собівартість поїздки в метро зросла на 118% — з 20,1 гривні у 2020 році до 43,7 гривні у 2025-му.

Міська влада змушена щороку збільшувати дотації для метрополітену. За аналізований період фінансування підземки зросло втричі — до майже шести мільярдів гривень. Натомість «Київпастранс», який об’єднує трамвайні, тролейбусні та автобусні парки, а також фунікулер, отримав різке збільшення дотацій лише у 2025 році — понад два мільярди гривень, що допомогло суттєво зменшити збитки підприємства.

Хоча пасажири платять за проїзд у метро та наземному транспорті приблизно однаково, утримувати підземку вдвічі дорожче. Це і є головною причиною того, що метро формує найбільшу фінансову прогалину в системі комунального транспорту столиці.