Розвідки країн НАТО попереджають про можливі російські провокації та диверсії

Керівник Служби державної безпеки Латвії (VDD) Нормундс Межвітс зазначив, що на цей момент немає свідчень про підготовку широкомасштабної атаки. Водночас, за його словами, залишається нез'ясованим, чи Кремль справді має конкретні плани нападу, чи його мета — насамперед сіяти страх і невизначеність у західному суспільстві.

Очільник служби безпеки Чехії Міхал Коуделка звернув увагу, що, крім активізації безпілотників, Росія може піти на обмежене вторгнення на територію однієї з прикордонних країн НАТО. Серед можливих сценаріїв він назвав провокації під «чужим прапором», точкові обмежені вторгнення та масштабні операції впливу. За оцінкою чеської спецслужби, такий розвиток подій може стати реальністю вже протягом найближчих місяців, хоча союзники докладають зусиль, аби цього не допустити.

Ці заяви продовжують попередження, яке раніше озвучив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. У парламенті він сказав, що Росія може завдати ударів ракетами чи дронами по території НАТО, аби поставити під сумнів дієвість Статті 5 про колективну оборону.

Президент Франції Еммануель Макрон назвав оцінки польського прем'єра обґрунтованими та скликав у Парижі екстрену зустріч із лідерами політичних сил, щоб обговорити зростаючу загрозу з боку РФ.

Для мешканців громади ці повідомлення передусім означають, що безпекова ситуація в Європі залишається напруженою, а союзники продовжують координувати дії для стримування можливих провокацій. Наразі жодних конкретних загроз для Борисполя чи області в оприлюднених оцінках не йдеться — ідеться про загальний контекст безпеки в країнах НАТО.