Чому міліють українські річки: клімат, вирубка лісів і забудова берегів

Серпень цього року видався надзвичайно сухим, що позначилося на рівнях води в українських річках. За даними гідрологів, на Одещині біля Рені Дунай опустився на 14 сантиметрів нижче умовного нуля — це абсолютний антирекорд за останні 50 років. Наразі сила потоку річки на території України становить лише 38–43% від звичної.

Науковиця Інституту екології Карпат НАН України Оксана Марискевич пояснює, що головна причина — зміни клімату та критичне зменшення снігового покриву взимку. Саме сніг традиційно підтримував повноводність річок, і найбільше це відчутно в гірських регіонах, де беруть початок Дністер, Прут, Тиса, Стрий та Черемош. Відтак страждають річки Закарпаття, Львівщини та Прикарпаття.

Однак клімат — не єдиний чинник. До маловоддя призводить і діяльність людини: ліси вирубують без системного підходу, береги хаотично забудовують, у воду скидають неочищені стоки, а русла бетонують, знищуючи природні заплави. Ситуацію загострюють порушення законів, зокрема оранка полів біля водойм, через що гинуть екосистеми та природні фільтри, а вода забруднюється.

Додаткову загрозу несе енергетичне лобі, яке знову просуває будівництво міні-ГЕС у Карпатах, зокрема на Стрию та Черемоші. Наприкінці червня ТОВ «Косівгідроенерго» відмовили у спорудженні ГЕС на Черемоші, але питання залишається відкритим.

Окрема проблема — випрямлення річок у минулому. Через це Україна безповоротно втратила близько 20 тисяч малих річок. Перші кроки для виправлення ситуації вже роблять, однак єдиного державного плану з відновлення водойм досі немає. Натомість у Європі давно повертають річкам природний вигляд: замість каналів створюють звивисті русла, відновлюють заплави та висаджують рослинність уздовж берегів, щоб вода затримувалася в ґрунті.

Проблема маловоддя не нова — вона накопичувалася роками. Наприкінці липня Одеська міськрада вже закликала економити питну воду через критичний рівень Дністра. Схожа ситуація й у сусідніх країнах: 3 серпня Угорщина вперше за 44 роки зупинила АЕС «Пакш», а Румунія підірвала берег каналу Бала, щоб охолодити реактори. За даними WWF, за останні 150 років на Дунаї знищили понад 80% водно-болотних угідь через греблі, регулювання течії та судноплавство.

Оксана Марискевич наголошує: якщо ігнорувати ситуацію, наслідки будуть катастрофічними. Відновлення річок потребує комплексного підходу, який охоплює і кліматичну адаптацію, і збереження природних екосистем.