Слідчі назвали ймовірних організаторів атаки дронів на аеропорт Лейпцига

У серпні в аеропорту Лейпциг/Галле виявили кілька безпілотників із вибухівкою. Один із них знайшли 4 серпня біля українського транспортного літака Ан-124, який перевозив боєприпаси. Тоді вибуховий пристрій знешкодили фахівці федеральної поліції.

Пізніше, 11 серпня, неподалік аеропорту знайшли двигун і ротор, які могли належати ще одному безпілотнику. А 25 серпня виявили третій дрон із вибухівкою. За даними американської розвідки, ці безпілотники пов'язані з російською військовою розвідкою. Німеччина офіційно звинуватила Росію в інциденті 1 вересня.

Слідчі впевнені, що знають координатора логістики та інструктора цієї операції. За їхніми даними, це чоловік російського походження з латвійським паспортом, який має зв'язки з російською розвідкою. Він в'їхав до Німеччини наприкінці липня через берлінський аеропорт BER, орендував автомобіль і поїхав до Лейпцига. За два дні до невдалої атаки підозрюваний покинув країну, знову вилетівши з BER.

На місці події слідчі знайшли сліди ДНК, які привели їх до другого підозрюваного. Генетичний матеріал виявили на одному з дронів, на внутрішній стороні бляшанки з вибухівкою та на антені, прикріпленій до дерева поблизу аеропорту. Ця антена, ймовірно, використовувалася для підсилення сигналів дронів, керованих через мобільний телефон.

Порівняння ДНК із європейськими базами даних дало збіги в Литві та Фінляндії. Так правоохоронці вийшли на чоловіка з Білорусі, який має російський паспорт. Він уже потрапляв у поле зору поліції різних країн за інші правопорушення. Слідчі відтворили його маршрут: він в'їхав до Німеччини за італійською туристичною візою, виданою в посольстві Італії в Мінську наприкінці квітня.

Експерти Федерального управління кримінальної поліції припускають, що під час атаки могло бути задіяно більше дронів, ніж вважалося раніше. Наразі знайдено три пристрої — як цілі, так і у вигляді деталей.

Втім, слідчі скептично оцінюють перспективи притягнення підозрюваних до відповідальності. У минулому, зокрема після хакерської атаки на Бундестаг у 2015 році, заарештувати ймовірних агентів не вдалося, оскільки вони не поверталися до Європи.