У Клівленді безхатнім із наметів дають квартири на рік: як працює програма

У Клівленді, штат Огайо, з 2024 року діє ініціатива «Дім для кожного сусіда», яка допомогла вже понад 200 бездомним переїхати з вулиці до власних квартир. Місто виділило на проєкт понад 4,5 мільйона доларів.
У Клівленді, штат Огайо, з серпня 2024 року працює програма «Дім для кожного сусіда», яка допомагає людям, що живуть у наметових таборах, отримати власне житло на рік. Ініціатива вже охопила понад 200 бездомних мешканців, які завдяки цьому перебралися з вулиці до квартир.
Програма орієнтована на тих, хто зазвичай уникає традиційних притулків. В окрузі Каяхога діють державні програми для сімей, жертв домашнього насильства та людей з інвалідністю. Однак дорослі, які не підходять під ці критерії, часто відмовляються йти до притулків через вимоги розлучитися з родичами, залишити домашніх тварин або роз’їхатися з партнером. Дехто бореться із залежностями або просто не почувається в безпеці, тому й опиняється на вулиці.
У лютому 2024 року мер Клівленда Джастін Біфф запустив цю ініціативу, виділивши з міського бюджету 2 мільйони доларів та понад 2,5 мільйона федеральних коштів на оренду. Тоді ж було поставлено мету переселити щонайменше 150 людей за 18 місяців.
Пілотний етап розпочався у серпні 2024 року з дванадцятьма людьми з наметових таборів. Спочатку на пошуки житла для них пішло шість тижнів, тому команда переглянула роботу з орендодавцями та прискорила процес. Уже до кінця 2024 року вдалося розселити 100 людей, а у квітні 2025-го план мера виконали достроково.
Соцпрацівники регулярно відвідують наметові містечка, приносять воду та речі, розповідають про програму і з’ясовують потреби людей: чи потрібні сходи, чи є домашні тварини, в якому районі вони хотіли б жити. Потім фахівці допомагають знайти квартиру, заповнити заявки та підписати договір. Благодійники забезпечують меблями, посудом та одягом. Окремий фонд допомагає погасити борги за комунальні послуги, відновити документи або вирішити питання з кримінальним минулим через Юридичне товариство. Після заселення соцпрацівник провідує нових мешканців, допомагає адаптуватися та готує до завершення річної субсидії.
Водночас проєкт має критиків. Деякі міські депутати вважають, що поселення людей із залежностями чи психологічними проблемами у звичайні будинки без належного нагляду може підірвати систему притулків. Організатори ж наголошують, що притулки підходять не всім, і залишати людей на вулиці не можна. Іноді виникають труднощі з орендодавцями, коли мешканці намагаються підселити друзів, що може призводити до виселень.
Зараз програма, як і багато інших міських ініціатив, опинилася під загрозою через скорочення бюджетів. Із осені минулого року тривають дискусії щодо того, які проєкти фінансувати далі, а які закрити.





