Києво-Могилянська академія пропонує передати їй історичні пам'ятки Києва: що це означає для громади

У Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ» стурбовані перебігом конфлікту між керівництвом Національного університету «Києво-Могилянська академія» та громадою Києва. Ідеться про законопроєкт №15445, який просуває президент НаУКМА Сергій Квіт через народних депутатів.

Документ має назву «Про забезпечення цілісності та особливості правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря». По суті він передбачає передачу історичних пам'яток із власності київської громади у державну, до сфери управління Міністерства освіти і науки, для потреб Могилянки. Серед цих об'єктів — Трапезна зі Святодухівською церквою, Братські келії, Сонячний годинник та Будинок настоятеля.

За словами керівника заповідника, такий крок створює небезпечний правовий прецедент, адже вперше в новітній історії України йдеться про вилучення пам'яток у громади міста.

Попри заяви керівництва закладу про національні інтереси, на нараді 16 вересня так і не прозвучало пояснень, чому університет уже три роки блокує дослідження Богоявленського собору, на яке місто виділило кошти. Залишилося без відповіді й питання, чому саботується підписання охоронного договору.

Очільник ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков розкритикував однобічну презентацію законопроєкту. За його словами, керівництво академії блокує навіть спроби знайти могилу гетьмана Сагайдачного, обґрунтовуючи це нібито неможливістю її ідентифікувати. Водночас голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров ці твердження спростував: сучасні антропологічні та історичні методи, за його словами, дозволяють із високою ймовірністю визначити останки гетьмана навіть серед інших поховань XVII–XVIII століть після завершення розкопок.

Окремий епізод конфлікту стався на початку серпня 2026 року. Київський центр з охорони пам'яток повідомив, що вперше за 30 років роботи інспекторів не пустили на територію Києво-Могилянської академії для щорічного обстеження історичних пам'яток. Виконувач обов'язків президента університету Денис Азаров заборонив комісії зайти на об'єкти, назвавши їхні дії незаконними та політичним переслідуванням. Через це інспектори змушені були викликати поліцію для фіксації правопорушення.

Для киян ця історія має цілком практичний вимір. Якщо законопроєкт ухвалять, пам'ятки, якими нині опікується місто, перейдуть під управління міністерства, а отже, зміняться і порядок догляду за ними, і доступ до обстежень. Наразі жодних рішень не ухвалено — триває обговорення на рівні профільних установ та парламенту.