Історик досліджує унікальні примірники Острозької Біблії, знайдені на Афоні

Цьогоріч виповнилося 445 років від появи Острозької Біблії — першого українського друкованого видання повного корпусу Священного Писання церковнослов’янською мовою. Це видання на 1256 сторінок вважається унікальною національною пам’яткою та святинею XVI століття.

Історик Сергій Шумило нині працює над дослідженням трьох примірників книги, які зберігалися в закритих монастирських книгозбірнях на Святій Горі Афон. Експедиція та вивчення стародруків стали можливими завдяки підтримці німецьких колег з Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца та фонду Gerda Henkel Foundation.

Загалом у світі збереглося близько 350 примірників Острозької Біблії. Завдяки знахідці на Афоні цей перелік поповнився ще трьома екземплярами. Як розповідає дослідник, один із них міг належати українському письменнику-полемісту Івану Вишенському, який наприкінці XVI — на початку XVII століття перебував на Афоні в печерному затворі та звідти надсилав до України свої послання. На іншому виданні 1595 року з цієї ж колекції є дарчий напис представника Острозького гуртка Василя Суразського до Вишенського, що підтверджує цю версію.

Ще один примірник належав учням українського подвижника Паісія Величковського (1722–1794). Книга зберігалася в Нямецькому монастирі в Румунії, звідки її передали на Афон. Третій екземпляр був власністю намісника катедри Чернігівської Архієпіскопії ієромонаха Калліста Меновського. У 1754 році Василь Луговий з Полтавського полку передав книгу до українського «козацького» скиту «Чорний Вир» на Афоні — про це свідчить маргіналія на сторінках видання.

Скит «Чорний Вир» заснував колишній бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку ієросхимонах Григорій (Голуб). У XVIII столітті там перебували переважно запорозькі козаки, тому обитель називали «Духовним Запоріжжям» на Афоні. Патроном скиту був кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський.

Під час експедиції Сергій Шумило нарахував у колекції монастиря 32 кириличні стародруки, видані в Київській Митрополії у XVI–XVII століттях, а також 143 українські видання XVIII століття. Більшість із них походила з бібліотеки скиту «Чорний Вир», де козаки-ченці продовжували духовну науку рідною мовою. Така кількість збережених книг є значною для будь-якої книгозбірні, а триста років тому їх тут було ще більше.

Частину видань передав на Афон князь Василь-Костянтин Острозький (1526–1608), який шанував чернецтво Святої Гори. Виявлені стародруки свідчать про тісні контакти афонських монастирів із духовенством Київської Митрополії та українським козацтвом. За словами дослідника, ці пам’ятки засвідчують потужний вплив київського християнства на інші народи та помісні Церкви й є предметом національної гордості України.