Сонячні панелі для бізнесу й ОСББ: як громади будують енергонезалежність

До повномасштабного вторгнення енергосистема України трималася на централізованій моделі: понад половину електрики давали чотири АЕС, а сонячна генерація розвивалася завдяки «зеленому тарифу» і сягнула близько восьми гігаватів потужностей. Війна змінила цю картину — було втрачено 30% встановленої сонячної потужності, більшість вітропарків на півдні та зупинено Запорізьку АЕС. Регулярні обстріли спричинили хронічний дефіцит електрики й жорсткі відключення.

Відповіддю стала розподілена генерація: невеликі сонячні станції значно складніше знищити, тож їх будують дедалі активніше. Лише у 2025 році ввели півтора гігавата нових потужностей, і темпи зберігаються. Для порівняння: один блок АЕС зазвичай виробляє близько одного гігавата, тож за обсягами це можна прирівняти до появи ще одного реактора.

Показовий приклад — завод із виробництва дверей у Білій Церкві. Через обстріли підприємство ледве працювало: взимку робітники навіть палили відходи деревини в каміні, а генератори виявлялися занадто дорогими. Навесні власник заводу Ярослав звернувся до компанії Yasno та встановив сонячні панелі за програмою пільгових кредитів «5-7-9%», яка покриває до 80% вартості. Очікується, що це знизить витрати, дозволить розширити виробництво та зменшить залежність від мережі.

За останні два роки Yasno встановила сонячні станції на 117 об’єктах загальною потужністю 23 мегавати. Менеджер компанії Володимир Герштун наголошує, що українці свідомо будують те, що легко відновити і що може накопичувати енергію.

Схожі рішення допомагають і житловому сектору. Щоправда, встановити панелі на звичайний багатоповерховий будинок непросто й недешево. Приклад — 16-поверхівка в Українці, де голова правління ОСББ Олексій Гаркавий разом із мешканцями облаштував сонячну станцію з акумуляторами. Проєкт довелося просувати крізь масовий скепсис, страхи через обстріли та підозри мешканців, нібито хтось хоче привласнити їхні гроші. Головною ж перешкодою стали фінанси: банківське кредитування для ОСББ не спрацювало через бюрократію, а грантова програма Фонду енергоефективності «ГрінДІМ» виплачувала кошти лише після повного розрахунку з підрядником.

Попри це, станцію вдалося встановити без додаткових внесків мешканців — завдяки гранту на 913 тисяч гривень, накопиченням ОСББ, стягнутим боргам та домовленості про відстрочку платежу. Нині під час блекаутів система живить ліфти, насоси для води, опалення та інтернет, забезпечуючи автономність будинку до 12 годин.

Особливо критична ситуація у прифронтових громадах, де лінії електропередач знищені, а через постійні обстріли ремонтні бригади не можуть працювати. Там волонтери та благодійні фонди, зокрема організація Kosmo Tabir на чолі з Денні Угорчуком, за підтримки західних партнерів монтують станції з акумуляторами. Угорчук називає сонячні панелі в таких регіонах «базовим правом людини», яке дає людям зв’язок, можливість викликати лікаря чи поліцію та почуватися в безпеці.