Нічний удар по аеропортах Києва та Борисполя: що відомо

Вночі 5 вересня російські війська завдали ударів по аеропортах «Київ» (Жуляни) та «Бориспіль». За словами Президента Володимира Зеленського, це сталося вперше за довгий час. Він пов'язав атаки з підготовкою до можливого прибуття в Україну американської делегації та назвав їх реакцією на обговорення використання літака для посадки в одному з цих аеропортів.

Після розмови з представниками президента США Україна оголосила про готовність до кінця понеділка утримуватися від ударів по Москві, розраховуючи на аналогічні дії Росії щодо Києва. Своєю чергою, за даними російських ЗМІ, Кремль дав вказівку не атакувати Київ протягом трьох діб — це пов'язують із візитом спецпосланців президента США Дональда Трампа, яких завтра очікують у столиці.

Загалом унаслідок нічних атак на цивільні об'єкти руйнування та пошкодження зафіксовані у дев'яти областях України. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Сили ППО знешкодили 128 безпілотників, якими росіяни атакували Україну з вечора.

У Київській області через удари 4 вересня пошкоджено 28 об'єктів у п'яти районах: складські приміщення, заклади освіти, приватні будинки, багатоповерхівки, транспортні засоби та обладнання АЗС. У Бориспільському районі постраждали дві жінки.

Серйозних руйнувань зазнала промисловість. Металургійний комбінат «Каметсталь» у Кам'янському зупинив усі виробничі процеси після нічного удару балістичними ракетами. Загинули п'ятеро людей: четверо працівників комбінату та один працівник підрядної організації, ще п'ятеро поранені. У місті 5 вересня оголошено днем жалоби.

На фронті ознак припинення бойових дій немає. Російські війська на Харківщині намагаються створити смугу контролю вздовж кордону завглибшки до 20 кілометрів. Українські підрозділи, своєю чергою, уразили РЛС, комплекс радіоелектронної боротьби та ретранслятор MESH-мереж у Брянській області, а також ремонтну базу ворога на Луганщині.

Міжнародна реакція не забарилася. Словаччина засудила російський удар по будівлі СБУ в Києві, розташованій поблизу її консульського відділу, та викликала посла Росії для пояснень. Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибули до Москви з пропозицією щодо завершення війни, хоча російська сторона висловила песимізм щодо перспектив угоди.

Міністр оборони України Євгеній Хмара провів розмову з німецьким колегою Борисом Пісторіусом. Обговорили посилення захисту від повітряних атак, фінансування оборонних потреб, підготовку до «Рамштайну» та спільне оборонне виробництво.