Б
БориспільНовини Борисполя і району
Знайти

Цивільна авіація в Україні: що потрібно для повернення польотів

·2623 слівредакція
Цивільна авіація в Україні: що потрібно для повернення польотів

Українська цивільна авіація переживає найглибшу кризу в історії: після понад чотирьох років простою галузь втратила національного перевізника, більшість аеропортів і значну частину фахівців. Відновлення можливе лише за умови поетапного відкриття неба, що вимагає координації військових, авіаційних служб та уряду.

Попри те, що повітряний простір України залишається закритим для цивільної авіації з 24 лютого 2022 року, експерти та представники галузі напрацювали концепцію поступового повернення до польотів. Вона передбачає кілька етапів, кожен із яких має знижувати ризики та відновлювати довіру до системи.

Перший етап — технічні та евакуаційні рейси для літаків, які застрягли в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Кілька таких вильотів уже відбулися, зокрема повернення турецьких військово-транспортних бортів, які привезли гуманітарну допомогу. Підготовка кожного такого польоту тривала від восьми місяців на початку до значно коротших термінів зараз.

Другий етап — відкриття простору для медичних евакуацій під егідою міжнародних організацій, третій — разові чартерні рейси, і лише після успішного відпрацювання всіх попередніх кроків можна говорити про регулярне сполучення. За найоптимістичнішого сценарію це буде не більше двох рейсів на годину, лише вдень і за ідеальних погодних умов.

Найбільш готовими до відновлення роботи вважаються аеропорти «Бориспіль» та «Львів». Обидва зберегли часткове фінансування, персонал і здатність оперативно усувати пошкодження. Водночас «Харків», «Жуляни», «Одеса» та «Запоріжжя» зазнали значних руйнувань, а кадровий голод там сягає від половини до двох третин штату.

Ключова проблема — координація між відомствами. Відкриття неба потребує спільної роботи військових, Державіаслужби, Украероруху, аеропортів, авіакомпаній, страховиків і лізингодавців. Цього літа створили Міжвідомчий центр координації використання повітряного простору, який об’єднав дев’ять відомств, однак на практиці рішення ухвалюються повільно.

Серед головних ризиків — вогонь по своїх літаках через помилки ідентифікації, кібератаки на системи управління повітряним рухом, брак резервного електроживлення в аеропортах та небажання страховиків і лізингодавців працювати з воєнними ризиками. Водночас досвід Ізраїлю, Ірану та інших країн показує: авіація може функціонувати навіть у конфліктних зонах, якщо система управління ризиками відпрацьована.

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) не вимагає повного завершення війни для відновлення польотів. Достатньо стійкого зниження інтенсивності бойових дій, надійної ППО, справної інфраструктури та поетапного відкриття простору. Однак жодних конкретних показників безпеки в українських документах досі не зафіксовано.

Для громади важливо розуміти: повернення авіасполучення — це не лише зручність подорожей, а й економічний чинник. До війни шість головних аеропортів країни генерували близько 2,5 мільярда євро доходів щорічно. Зараз галузь на межі виживання, і кожен місяць простою збільшує час і кошти, потрібні на її відновлення.

Читайте також