Автономне опалення та резервне живлення: як українці готують житло до зими

Найважливішою характеристикою житла напередодні холодів 59% респондентів назвали автономне опалення, незалежне від центральної мережі. Майже стільки ж уваги приділяють зв'язку під час відключень: 47% вважають важливим резервне електропостачання — генератор, зарядну станцію чи акумулятор, а 46% — стабільний зв'язок та інтернет.

Далі за значущістю йдуть низька вартість утримання житла (34%), хороша теплоізоляція (31%) і резервне водопостачання, як-от свердловина чи накопичувальний бак (30%). Можливість опалювати оселю дровами, вугіллям чи іншими джерелами важлива для 26% опитаних, стільки ж назвали пріоритетом наявність укриття в будинку або поруч. Ще 25% зважають на інфраструктуру поблизу, 16% — на безперебійну роботу ліфта або можливість жити на нижньому поверсі, 13% — на близькість до громадського транспорту чи метро.

Попри такий запит на автономність, половина респондентів — 50,5% — оцінюють своє нинішнє житло як скоріше або зовсім не готове до можливих перебоїв. Зокрема, 28% обрали варіант «скоріше не готове», а 22% — «зовсім не готове». Вважають житло готовим 37,3%: 28% — «скоріше готове» і лише 9% — «повністю готове». Ще 12% не змогли оцінити рівень підготовки. Тож розрив між бажаними умовами на зиму і тим, наскільки готовими люди вважають свої оселі, залишається помітним.

Найпоширеніший крок у підготовці стосується електроенергії: 47% уже мають або планують придбати автономне чи резервне джерело живлення. Запас їжі готують 40%, запас води — 36%. Кожен четвертий уже утеплив або планує утеплювати вікна, двері чи стіни. Альтернативним джерелом опалення забезпечили себе або планують це зробити 20%, ще 16% формують запас дров, палива чи інших ресурсів для опалення. Про резервне водопостачання подбали або планують подбати 10%. Серед інших способів називали павербанки й акумуляторні ліхтарики, консервацію, теплі ковдри та термобілизну. Водночас майже кожен п'ятий (19%) нічого додатково до зими не готував і не планує.

Готовність платити за автономність більше залишається обмеженою: 34% респондентів згодні доплачувати за житло, краще підготовлене до перебоїв, тоді як 46% не готові переплачувати, а 20% поки не визначилися. Близько 36% тих, хто готовий платити більше, допускають доплату на рівні 10–20% від поточних витрат на оренду або утримання, 28% — до 10%, 7% — від 20% до 30%. Ще близько 19% згодні на доплату понад 30%, а 10% не визначилися з розміром.

«Це свідчить про певний розрив між тим, якого житла хочуть українці, і тим, скільки вони готові за нього платити, — коментує Оксана Остапчук, керівниця з розвитку продажів OLX Нерухомість. — Автономність дедалі більше сприймається як важлива перевага, однак ціна житла залишається одним із ключових обмежень».

Показовими є й відповіді про те, від чого люди готові відмовитися заради кращої підготовки житла до відключень. Найчастіше поступаються площею — 51%. Від близькості до центру міста можуть відмовитися 40%, від кращого ремонту — 39%, від додаткової кімнати — 37%. Менш комфортну локацію прийняли б 32%, меншу кількість інфраструктури поблизу — 27%, переїзд зі звичного району — 25%. Лише 5% зазначили, що не готові відмовлятися від інших характеристик житла і що автономність не компенсує його недоліків.

Отже, для частини українців автономність цієї зими стає не просто додатковою перевагою, а характеристикою, заради якої вони переглядають звичні вимоги до житла. Площа, ремонт і навіть близькість до центру поступаються можливості мати тепло, електроенергію, воду та зв'язок під час перебоїв. Водночас фінансовий чинник залишається критичним: попри високий запит на автономність, майже половина респондентів не готова платити за неї більше.

Опитування OLX Нерухомість провели у вересні 2026 року на вибірці з 1 243 респондентів. Кількість відповідей на окремі запитання відрізняється залежно від логіки опитування, а в запитаннях із можливістю обрати кілька варіантів сума показників може перевищувати 100%.