Будинки, де живуть люди, птахи й комахи: як це працює у світі

Ідея «живої» архітектури набирає обертів: у фасадах облаштовують гнізда й порожнини, будинки оточують сотнями осель для птахів, а між кварталами прокладають зелені коридори для тварин.

Один із найпоказовіших прикладів — Школа природничих наук і біорізноманіття у французькому Булонь-Біянкурі, зведена у 2014 році. У бетонній оболонці будівлі спеціально сформували виступи, заглиблення, тріщини та щілини, де можуть оселятися інші організми. Задум спрацював: за понад десять років там зафіксували 207 видів рослин і 138 видів тварин — загалом 345 видів. Це відповідає рівню біорізноманіття міського парку.

У Нідерландах, у Національному парку Де-Гоге-Велюве, реалізували проєкт Buitenverblijf Nest — невеликий будинок для відпочинку на тонких опорах, схожий на збільшений будиночок для птахів. Три шари фасаду виступають один над одним, створюючи простір для гнізд, а порожнини за облицюванням слугують прихистком для птахів і кажанів. Люди отримали компактне помешкання площею 55 квадратних метрів із краєвидом на вересову пустку, а навколо нього розташований ще один комплекс кімнат, прихований у товщі конструкцій і недоступний для людей.

У шведському Гараді готельний номер Biosphere at Treehotel розмістили усередині сферичної хмари з 350 будиночків для птахів, спроєктованих разом з орнітологом Ульфом Еманом. Розміри та розташування будиночків визначили відповідно до популяцій птахів у цій місцевості, залишивши між ними отвори для світла та огляду. Зсередини гості дивляться крізь конструкцію, створену для птахів, а ззовні людське помешкання майже повністю зникає за нею.

В іспанській Моліна-де-Сегура проєкт Rambla Climate-House, створений Андресом Хаке та бюро Office for Political Innovation спільно з Мігелем Месою дель Кастільйо, пішов ще далі. У передмісті, де забудова знищила частину системи ярів і сезонних водотоків, архітектори відновили рамблу — природне русло, сформоване дощовими потоками. До нього стікається дощова вода з даху, а також вода з раковин і душових. Датчики вологості та електропровідності допомагають регулювати умови. Приблизно через рік після відновлення гідротермічних умов сюди почали повертатися рослини й дикі тварини.

У Мадриді звели Reggio School, близько 80% зовнішньої поверхні якої вкрито товстим шаром напиленого корка. Нерівна коркова оболонка не лише утеплює будівлю, а й накопичує органічний матеріал, завдяки чому з часом може стати середовищем для мікроорганізмів, рослин і тварин.

На рівень міського кварталу цю ідею перенесло бюро MVRDV у проєкті De Oosterlingen на острові Остенбург в Амстердамі. У семи будівлях комплексу передбачили місця для бджіл, метеликів, ластівок, горобців і кажанів. На одному з країв височіє 17-поверхова Вежа ластівок, а в іншій частині розташована будівля «Пасічник» із сухої цегляної кладки. Люди ділять квартал із популяціями, потреби яких існують у зовсім інших масштабах — від розміру отвору для гніздування до наявності квітів упродовж певного сезону.

У Копенгагені проєкт Fælledby передбачає зелені коридори, якими тварини зможуть пересуватися територією забудови. Загалом 40% території площею близько 18 гектарів збережено як природне середовище існування. У зовнішні стіни вбудовані гнізда для співочих птахів і кажанів, ставки створюють середовище для земноводних. Дороги звужені, а більшість паркувальних місць перенесено під землю. Проєкт представили у 2020 році, нині район будують поетапно, і роботи триватимуть упродовж наступних років.