Південна Корея переробляє 97% харчових відходів: що з цього досвіду може взяти Бориспіль

Південна Корея за три десятиліття змінила систему поводження з харчовими відходами: від звалищ до переробки майже 97% залишків. Це приклад того, як місцеві правила та технології зменшують навантаження на довкілля.
За даними 2023 року, Південна Корея переробляє майже 97% харчових відходів, тоді як у 1996-му цей показник становив лише 2,6%. Шлях до такого результату країна почала у 1990-х і поступово запроваджувала обов'язкові правила для мешканців.
Спочатку, у 1995 році, уряд запровадив плату за сміття залежно від його обсягу. У 1997-му сортування харчових відходів стало обов'язковим, а у 2005 році їх повністю заборонили вивозити на звалища. Пізніше, у 2010-му, стартувала пілотна програма з розумних контейнерів, а у 2013 році заборонили зливати фільтрат — рідину з харчових відходів — в океан.
Найпомітнішою зміною для мешканців стали розумні контейнери з RFID-сканерами. За офіційними даними на 2025 рік, по всій країні встановлено 151 934 таких контейнерів, які обслуговують понад дев'ять мільйонів домогосподарств.
Харчові відходи потрапляють на підприємства, де їх перетворюють на електроенергію. Це значно безпечніше для клімату, ніж звалища: коли органічні відходи закопують у землю, вони розкладаються без кисню та виділяють метан і токсичний фільтрат. Натомість у біореакторі метан збирають і спалюють як паливо, утворюючи вуглекислий газ і не допускаючи викиду потужного метану в атмосферу.
Центр біоенергетики в Теджоні переробляє 70–75% отриманих матеріалів на енергію. Цього достатньо для щоденних потреб приблизно шести тисяч домогосподарств. Загалом у країні працює понад 340 таких об'єктів. У 2024 році уряд планував замістити викопне паливо на суму близько 230 мільярдів південнокорейських вон до 2026 року.
Досвід Південної Кореї наслідує Нью-Йорк. Тепер містяни зобов'язані складати харчові рештки у спеціальні контейнери чи марковані відра. Програма охоплює майже три з половиною мільйона домогосподарств. Утім, дотримуватися правил виявилося складно: Департамент санітарії Нью-Йорка провів понад 60 000 розмов із мешканцями у всіх п'яти боро та виписав понад 63 000 попереджень порушникам. Крім обов'язкового збору біля будинків, місто розмістило понад 400 розумних сонячних компостерів, які працюють цілодобово через мобільний додаток. У 2025 році Департамент санітарії Нью-Йорка обробив близько 140 000 тонн побутових органічних відходів.
Для громад, які шукають способи зменшити кількість відходів, приклад Південної Кореї показує: результат потребує часу, послідовних рішень і зручної інфраструктури для мешканців. Навіть прості кроки — сортування, окремий збір органіки та поступове впровадження зручних контейнерів — можуть змінити ситуацію з відходами в місті.
Читайте також
Ще в розділі «Громада»
- На дорогу до аеропорту «Жуляни» виділили ще 120 млн
- Якість повітря на Київщині погіршилася через російські атаки: що радять жителям
- Болгарський бізнес в Україні: де працюють та скільки заробляють
- Смертельна ніч у Милій: 37 загиблих, пансіонат зруйновано
- Рівень бідності в Україні зріс до 41,6%: як це впливає на громади







