Протидія реактивним «шахедам» може з'явитися за кілька тижнів — Іван Киричевський

Росія змінила підхід до повітряних атак ще 27 серпня: замість масованих ударів окупанти запускають дрони невеликими групами протягом усієї доби. Через це в країні запровадили два рівні тривог — жовтий і червоний.

Військовий експерт і військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд» Іван Киричевський в інтерв'ю зазначив, що Київ виявився не готовим до такого режиму. За його словами, місту бракує розосередження запасів продовольства та організації роботи громадського транспорту в умовах тривалих тривог, аби не зазнавати багатогодинного паралічу.

Водночас експерт наголошує: реактивний «шахед» — відносно проста ціль для перехоплення. Він має великі габарити та помітний тепловий слід, тому його легше виявити радіолокатором, ніж звичайний дрон.

«Пів року я даю на появу нашої протидії російським балістичним ракетам. Якщо ж ідеться про збиття реактивних “шахедів”, то це питання кількох тижнів. Давайте місяць. Ну, можете написати два», — сказав Киричевський.

За словами міністра оборони Євгена Хмари, Україна наразі тестує чотири типи реактивних перехоплювачів.

Окрема тема — європейська протиповітряна оборона. Киричевський зауважує, що європейські країни десятиліттями скорочували свої системи ППО. У Франції майже не залишилося ЗРК Crotale NG, у Португалії Chaparral формально списаний, у Німеччині зберігся лише один ЗРК Roland як музейний експонат, а з 40 батарей Patriot залишилося 12.

«Потрібно масштабувати наші ЗРК, — вважає експерт. — Наприклад, ті, що представлені на цьогорічній виставці в Польщі. Це адаптації під ракети КБ “Луч” комплексів “Стріла-10” та “Оса-АКМ”, комплексу “Десна”, про який ще мало інформації. Масштабувати реактивні перехоплювачі».

Він також зазначає, що чимало наданих партнерами зенітно-ракетних комплексів було витрачено ще на початку повномасштабного вторгнення. За нормативами, на ураження однієї повітряної цілі може йти до 15 ракет ПЗРК.

Отже, ключове питання для громад — не лише поява нових перехоплювачів, а й те, наскільки швидко міста зможуть пристосувати повсякденне життя до тривалих тривог. Для Києва це означає потребу вже зараз переглядати логістику, роботу транспорту та готовність укриттів, аби хвилі дронів не зупиняли місто на години.