У Києві розробляють план порятунку каштанів: що саме перевіряють фахівці

Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА готує комплексний підхід до збереження каштанів у Києві. Спеціалісти оцінюють стан дерев і ґрунтів, поширення шкідників і хвороб, умови зволоження, а також те, наскільки дієвими є різні методи захисту й догляду.

Окремо розглядають можливість застосування мікроін'єкцій проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella). Цей шкідник пошкоджує листя кінського каштана, через що воно передчасно жовтіє та опадає. Водночас у департаменті наголошують: мікроін'єкції діють лише проти конкретного шкідника й не усувають інших причин ослаблення дерев. Серед них — високі температури, нестача вологи, забруднення повітря, ущільнення та засолення ґрунтів, обмежений простір для розвитку кореневої системи, а також інші шкідники й грибкові захворювання.

Про те, що каштанам справді потрібна допомога, свідчать кілька експериментів у межах міста. Під час акції «Обери дерево для Хрещатика» в центральній частині столиці висадили 10 дерев дев'яти видів, які попередньо вважали найбільш пристосованими до складних міських умов. Серед них були й каштани, але у задовільному стані збереглися лише дуб, в'яз і клен.

Каштанова мінуюча міль Cameraria ohridella вперше була описана в Європі у 1980-х роках, а наприкінці 1990-х — на початку 2000-х поширилася Україною. До Києва шкідник дістався у 2000-х, а вже на початку 2010-х проблема стала масовою.

Паралельно з'ясувалося, що Хрещатик загалом є складним місцем для звичайного кінського каштана: ущільнений ґрунт, забруднення, недостатній полив і догляд, а також міль. Фахівці Національного ботсаду згодом називали саме цю сукупність факторів серед причин поганого стану дерев.

У 2012–2013 роках місто спробувало радикально оновити каштани на Хрещатику — старі дерева вирішили замінити на м'ясочервоний каштан сорту «Бріоті». Його обрали, зокрема, через більшу стійкість до мінуючої молі. Загалом висадили приблизно 70 молодих «Бріоті». Коли дерева зацвіли, виявилося, що більшість із них мають білі суцвіття, а не характерні для цього сорту рожево-червоні. Експертизи показали: із 289 перевірених дерев лише два виявилися сортом «Бріоті», решта належали до інших видів і форм каштана. Через кілька років частина висаджених дерев засохла.

Наразі триває оцінка стану насаджень і напрацювання рішень, які мають допомогти каштанам у місті. Що саме увійде до комплексного плану та коли його представлять, наразі не повідомляється.