Сонячні панелі для бізнесу та ОСББ: як громади переживають дефіцит електроенергії

Через обстріли та відключення світла українці дедалі частіше встановлюють сонячні станції — від невеликих підприємств до багатоповерхівок. Державні пільгові кредити й гранти допомагають зробити цей крок доступнішим.
До повномасштабного вторгнення енергосистема України трималася на централізованій моделі: понад половину електрики давали чотири АЕС, а сонячна генерація розвивалася завдяки «зеленому тарифу» — так вдалося встановити близько восьми гігаватів потужностей. Війна зруйнувала 30% цих потужностей, більшість вітропарків на півдні та зупинила Запорізьку АЕС. Регулярні обстріли спричинили хронічний дефіцит електрики й жорсткі відключення.
Відповіддю стала розподілена генерація: малі сонячні станції складніше знищити, і їх будують дедалі активніше. Лише у 2025 році додали півтора гігавата нових потужностей, і темп зберігається. Оскільки один блок АЕС зазвичай виробляє близько одного гігавата, за рік країна фактично додала собі потужність, порівнянну з реактором.
Показовий приклад — завод із виробництва дверей у Білій Церкві. Через обстріли підприємство ледве працювало, взимку робітники навіть палили відходи деревини в каміні, а генератори виявлялися занадто дорогими. Навесні власник заводу Ярослав звернувся до компанії Yasno та встановив сонячні панелі за програмою пільгових кредитів «5-7-9%», яка покриває до 80% вартості. Це має знизити витрати, дати змогу розширити виробництво та зменшити залежність від мережі.
За останні два роки Yasno встановила сонячні станції на 117 об’єктах загальною потужністю 23 мегавати. Менеджер компанії Володимир Герштун наголошує, що українці свідомо будують те, що легко відновити і що може накопичувати енергію.
Схожі рішення рятують і житловий сектор. Щоправда, встановити панелі на звичайний житловий будинок непросто й недешево. Приклад — 16-поверхівка в Українці, де голова правління ОСББ Олексій Гаркавий разом із мешканцями облаштував сонячну станцію з акумуляторами. Проєкт вимагав подолати скепсис, страхи через обстріли та підозри мешканців. Головною перешкодою стали фінанси: банківське кредитування для ОСББ не спрацювало через бюрократію, а грантова програма Фонду енергоефективності «ГрінДІМ» виплачувала кошти лише після повного розрахунку з підрядником. Попри це станцію встановили без додаткових внесків мешканців — завдяки гранту на 913 тисяч гривень, накопиченням ОСББ, стягнутим боргам і домовленості про відстрочку платежу. Під час блекаутів система живить ліфти, насоси для води, опалення та інтернет, забезпечуючи автономність будинку до 12 годин.
Особливо критична ситуація у прифронтових громадах, де лінії електропередач знищені, а через постійні обстріли ремонтні бригади не можуть працювати. Там волонтери та благодійні фонди, зокрема організація Kosmo Tabir на чолі з Денні Угорчуком, за підтримки західних партнерів монтують станції з акумуляторами. Угорчук зазначає, що в таких регіонах сонячні панелі — це «базове право людини», яке дає людям зв’язок, можливість викликати лікаря чи поліцію та почуватися в безпеці.
Читайте також
Ще в розділі «Громада»
- Київрада затвердила міський бюджет на 2016 рік
- Нічна атака на Бориспільщину: шестеро поранених, пошкоджені будинки й інфраструктура
- У Китаї випробували найбільший магніт для термоядерного реактора
- У Броварах через атаку РФ пошкоджено розподільчий центр EVA, є перебої з товарами
- Російські університети готують інженерів для оборонпрому Ірану — аналіз





